Заробітна плата у Херсонській області

Теоретичні засади заробітної плати як економічної категорії на ринку праці. Характеристика стану системи оплати праці у Херсонській області. Економічні, соціальні, правові та організаційні проблеми виплати заробітної плати, пропозиції щодо їх подолання.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра управління персоналом та економіки праці

Курсова робота

з дисципліни: «Економіка праці та соціально-трудові відносини»

з теми: Заробітна плата у Херсонській області

Виконала студентка

Ребенкова Юлія Олександрівна

11 групи, 3 курсу спец. 6503

Перевірила асистент Ільєнко

Алла В'ячеславівна

Київ 2014р.



ВСТУП

В умовах ринкової економіки заробітна плата набуває пріоритетного значення, адже саме вона забезпечує попит на товари та послуги, стимулює керівників підприємств ефективно використовувати робочу силу та модернізувати виробництво.

Результати реформування української економіки свідчать про негативні наслідки фактичного виходу держави зі сфери регулювання відносин у сфері оплати праці, що поряд із лібералізацією цінової політики призводить до унеможливлення застосування ефективних механізмів зростання як доходів населення, так і заробітної плати працівників.

Формування високо розвинутої соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні та вихід з глибокої кризи потребує нових методологічних підходів до проблеми більш повного використання людського фактора шляхом створення такої мотиваційної системи, яка б сприяла активізації діяльності працівників й підвищенню продуктивності їх праці. Недостатня мотивація є стримуючим фактором, що перешкоджає підприємствам реалізувати потенційні можливості, посилює інертність персоналу і знижує його трудову активність. Важливість дослідження також зумовлена тим, що проблема мотивації трудової діяльності однаково актуальна для будь-якого стану розвитку економіки, займаючи місце "постійної" проблеми в економічній науці і практиці. Дана тема є не лише вкрай назрілою, вона спрямована на вирішення важливої проблеми науки і практики.

Обєкт - заробітна плата як економічна категорія.

Предметом дослідження є особливості системи оплати праці у Херсонській області.

Актуальність полягає в тому, що економія праці, раціональне використання трудових ресурсів в торгівлі мають велике значення для розвитку всієї економіки країни і безпосередньо самої галузі, тому що економія праці на діючих підприємствах стає вагомим джерелом укомплектування кадрів будуються заново, сприяє підвищенню ефективності роботи діючих підприємств. Особливо велике значення має раціональне використання трудових ресурсів в торгівлі в даний час в умовах зростання потреби у кваліфікованих кадрах.

Мета роботи:

· Проаналізувати теоретичні аспекти заробітної плати, визначитись з основними поняттями категорії заробітна плати, розкриваючи економічні, соціальні, правові та організаційні аспекти проблеми;

· Дослідити проблематику виплат заробітної плати у Херсонській області, проаналізувавши додаткову статистичну та фактичну інформацію.

· Вказати основні проблеми, причини виникнення та явища, які вплинули на формування стану заробітної плати працівників у Херсонській області.

· Розробити пропозиції щодо вдосконалення системи оплати праці у Херсонській області, врахувавши всі наведені показники.

У даному дослідженні використовуються нормативно-правові акти органів законодавчої та виконавчої влади, офіційні показники з Держкомстату, а також проаналізовано роботи здебільшого вітчизняних науковців. Таких як: Богині Д.П.[1], Грішнової О.А.[3], Колота А.М.[6], Новикова В.М.[11], Ткаченко Л.Г.[15], Губіна К.Г.[2], Лук'янченко Н.Д.[9], Синяєвої Л.В. [14], М. Ведернікова, В. Гуляєва, Е. Лібанової, Г. Кулікової, Г. Осового, Л. Безтелесної, Г. Завіновської, А. Калини, Н. Павловської, О. Павловської, М. Семикіної, П. Саблука, О. Савицької, О. Уманського, С. Українця. та багатьох інших дослідників.



РОЗДІЛ І. Теоретичні засади заробітної плати як економічної категорії на ринку праці

Суть заробітної плати можна визначити як ринкову вартість робочої сили. Остання втілює складений суспільний рівень споживання життєвих благ, що надходять у розпорядження працівників. Заробітна плата може відхилятися від величини вартості життєвих благ, необхідних працівникові. Це впливає відповідним чином на результати діяльності фірми, компанії або підприємства.

У відповідності зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата -- це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, що за трудовою згодою чи власник уповноважений їм орган виплачує працівнику за виконану їм роботу.

Згідно з чинним законодавством для обліку, аналізу та планування витрати на оплату праці поділяють на:

· основну заробітну плату;

· додаткову заробітну плату;

· інші заохочувальні та компенсаційні витрати.

Основна заробітна плата -- це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, вироблення, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у виді:

а) тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робочих і посадових окладів для службовців, незалежно від форми і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;

б) процентних чи комісійних нарахувань у залежності від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), у випадках коли вони є основною заробітною платою;

в) суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет і журналів, телеграфного агентства, видавництв, радіо, телебачення й інших підприємств і оплата їхньої праці, здійснювана по ставках (розцінка) авторського (постановочного) винагороди, нарахованого на даному підприємстві.

Додаткова заробітна плата -- це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи і винахідливість, за особливі умови праці. Вона включає надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством, премії робітником, керівникам, фахівцям і іншому службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів, винагороди (процентні надбавки за вислугу років, стаж роботи, передбачені чинним законодавством, оплата праці працівників за виконання робіт відповідно до договорів цивільно-правового характеру, оплата за роботу у вихідні і святкові (неробочі) дні, у понаднормове час, процентні і комісійні винагороди, виплачувані додатково до тарифної ставки (окладу), суми виплат, зв'язаних з індексацією заробітної плати працівників, оплата щорічних основних і додаткових відпусток, грошова компенсація за невикористану відпустку, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Інші заохочувальні і компенсаційні виплати включають: винагороди за підсумками роботи за рік, премії по спеціальних системах і положенням, компенсаційні й інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені актами діючого законодавства, чи які виробляються понад установлений зазначеними актами норм.

Методи регулювання є невід'ємною частиною державної політики доходів. Основними рушійними силами такого регулювання є законодавчі, економічні, адміністративні, узгодження.

Економічні методи. До них відносяться визначення мінімальної заробітної плати, податкова політика, регулювання цін, оплати праці працівників держпідприємств і державних службовців, зайнятості, ін.

Правове регулювання заробітної плати здійснюється за допомогою двох методів: методу державного регулювання та методу договірного регулювання.

Метод державного регулювання означає, що держава регулює оплату праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій; визначення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету; регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

До державного регулювання відповідно до законодавства (ст. 12 Закону України "Про оплату праці") відносять також норми оплати праці за роботу: в надурочний час; святкові, неробочі та вихідні дні; нічний час; за час простою, який стався не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника. Держава регулює і гарантує доплати працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості їх щоденної роботи.

Адміністративні методи. Ці методи не пов'язані зі створенням додаткового матеріального стимулу чи ризику економічного (фінансового) збитку. Вони базуються на силі влади і містять у собі міри заборони, дозволу чи примусу.

Примусові заходи були широко поширені в нашій країні: це і квота робочих місць на підприємствах для соціально уразливих груп населення (для підлітків, інвалідів і т.д.), і забов'язаність підприємств (організацій) виділяти визначену норму працівників на сільськогосподарські будівельні роботи, на роботу з благоустрою територій і т.д.

З переходом до ринкової економіки деякі колишні адміністративні методи збереглися, але...