Дослідження стохастичних зв’язків

Зв’язки суспільних явищ, види їх зв’язків. Загальні методи вивчення зв’язків. Метод аналітичних групувань, порівняння паралельних рядів. Кореляційний аналіз, коефіцієнт Фішера. Аналіз зв’язку між атрибутивними ознаками. Показник рангової кореляції.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Дослідження стохастичних зв'язків

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Методико-теоретичні аспекти вимірювання взаємозв'язків соціологічних явищ

1.1 Зв'язки суспільних явищ. Види зв'язків

1.2 Загальні методи вивчення зв'язків

Розділ ІІ. Дослідження стохастичних зв'язків

2.1 Метод аналітичних групувань

2.2 Метод порівняння паралельних рядів

2.3 Кореляційний аналіз

2.3 Аналіз зв'язку між атрибутивними ознаками

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Усі соціально-економічні явища взаємозв'язані та взаємозумовлені і зв'язок (залежність) між ними носить причинно-наслідковий характер. Суть причинного зв'язку полягає в тому, що при необхідних умовах одне явище зумовлює інше і в результаті такої взаємодії виникає наслідок.

Особливу актуальність має вивчення взаємозв'язку в сучасних умовах, коли постійно відбуваються різноманітні соціальні процеси, що являють собою важливу функцію діяльності політиків, економістів, соціологів. Вивчення механізму соціальних зв'язків, взаємодії попиту і пропозиції, вплив сучасного суспільства на соціальний стан людей, формування соціальної свідомості та інших якісних показників має першорядне значення для прогнозування соціальної кон'юнктури та рішення багатьох питань.

Вивчаючи закономірності зв'язку, причини і умови, що їх характеризують, об'єднують в поняття фактор. Ознаки, що є причинами та умовами зв'язку, називаються факторними х, а ті, що змінюються під впливом факторних ознак - результативними у.

Між ознаками х та у існують різні за природою та характером види зв'язку: функціональні та стохастичні.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: “Коефіцієнти зв'язку між двома показниками».

Об'єкт дослідження - соціальна статистика.

Предмет дослідження - основні коефіцієнти зв'язку між соціальними показниками.

Мета дослідження - розглянути зв'язки соціальних явищ, а також основні коефіцієнти зв'язку між явищами.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) проаналізувати методико-теоретичні аспекти вимірювання взаємозв'язків соціологічних явищ;

2) розглянути основні види зв'язків;

3) дослідити стохастичні зв'язки;

4) проаналізувати зв'язок між атрибутивними ознаками.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Список використаних джерел включає 20 найменувань. Робота викладена на 32 сторінках друкованого тексту.

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИКО-ТЕОРЕТИЧНВ АСПЕКТИ ВИМІРЮВАННЯ ВЗАЄМОЗВЯЗКІВ СОЦІОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ

1.1 Зв'язки суспільних явищ. Види зв'язків

Одним з найбільш загальних законів об'єктивного світу є закон загального зв'язку і залежності між явищами суспільного життя. Ці явища найбільш складні, оскільки вони формуються під дією багаточисельних і взаємозв'язаних факторів.

Усі явища суспільного життя існують неізольовано, вони органічно зв'язані між собою, залежать одні від одних, обумовлюють одні одних і знаходяться в постійному русі та розвитку. Розкриваючи взаємозв'язки і взаємозалежності між явищами, можна пізнати їх суть і закони розвитку. Тому вивчення взаємозв'язків є основним завданням статистичного аналізу.

Причинна залежність є головною формою закономірних зв'язків, які діють в певних умовах місця і часу. Отже, для появи наслідку потрібні і причини, і умови, тобто відповідні фактори.

Суспільні явища, що впливають на інші явища, називають факторними (х).

Явища, які змінюються під впливом факторних явищ, називаються результативними (у).

За характером дії зв'язки соціологічних явищ поділяють на:

- Функціональний зв'язок між явищами характеризується повною відповідністю між причиною і наслідком, факторною і результативною ознакою, тобто за цього зв'язку кожному можливому значенню факторної ознаки х відповідає чітко визначене значення результативної ознаки у. Такі зв'язки найчастіше зустрічаються у фізичних, хімічних явищах. При функціональному зв'язку нам, як правило, відомо про повний перелік факторів, від яких залежить результативна ознака, що розглядається в певному зв'язку; відомо також про механізм взаємозв'язку у вигляді того чи іншого рівняння, функції.

Функціональний зв'язок при цьому зберігає свою силу та виявляється в кожному окремому випадку спостереження, для кожної окремої одиниці даної сукупності. Функціональні зв'язки вивчаються у статистиці за допомогою індексного методу.

- Стохастичний зв'язок виявляється зміною умовних розподілів, тобто за цього зв'язку кожному значенню ознаки х відповідає певна множина значень ознаки у, які варіюють і утворюють ряд розподілу.

- Кореляційний зв'язок. Кореляційна залежність є підвидом стохастичної залежності: зі зміною факторної ознаки х змінюються групові середні результативної ознаки у, тобто замість умовних розподілів порівнюються середні значення цих розподілів.

Визначення кореляційного зв'язку між ознаками займає значне місце в дослідженнях соціальних явищ в економіці і управлінні. Зміст такого зв'язку складає теорія кореляції. Основоположниками цієї теорії є англійські вчені-біологи Ф. Гамільтон (1822 - 1911 pp.) в К. Пірсон (1857 -1936 pp.). Термін "кореляція" взято із природознавства і означає співвідношення, відповідність між змінними у рівнянні регресії.

Умовами правильного використання методів теорії кореляції є такі:

а) наявність однорідності тих одиниць, які підлягають дослідженню (наприклад, відбір підприємств, які випускають однотипну продукцію, мають однаковий характер технології і тип обладнання тощо);

б) достатньо велика кількість спостережень, при яких ми погашаємо вплив випадковостей на результативну ознаку і має силу закон великих чисел;

в) нормальний характер розподілу результативної ознаки, на якому побудовані всі положення теорії кореляції.

В основі теорії кореляції лежить кореляційно-регресійний аналіз (КРА), суть якого полягає у виборі виду рівняння регресії, обчисленні його параметрів та встановленні адекватності (відповідності) теоретичної залежності фактичним даним. Наявність такої теоретичної залежності значно облегшує аналіз соціальних явищ, дає змогу встановлення прогнозу на майбутнє.

Таким чином, за кореляційного зв'язку між значеннями ознак немає суворої і точної відповідності в кожному окремому випадку, у кожній одиниці сукупності, а спостерігається лише відоме співвідношення, кореляція.

Різноманітність причин, обставин і факторів, які діють одночасно й у взаємному зв'язку, причому ступінь впливу кожного з них на результативну ознаку безпосередньо не відомий і змінюється залежно від конкретного їх поєднання, -- це відмінні особливості кореляційних зв'язків.

За кореляційного зв'язку, на відміну від функціонального, звичайно немає відомостей про повний перелік усіх ознак-факторів, які впливають на результативну ознаку, а також про точний механізм їх взаємодії з ним у вигляді тієї чи іншої математичної формули, функції.

Кореляційний зв'язок є "неповний" і "несуворий".

За направленістю поділяють на:

- Прямі зв'язки -- це зв'язки, за яких зі зростанням значень ознаки-фактора результативна ознака також збільшується, і навпаки: при зменшенні ознаки-фактора результативна ознака також зменшується, тобто направленість зміни результативної ознаки збігається з направленістю зміни ознаки-фактора. Наприклад, стаж роботи і продуктивність праці.

- Обернені зв'язки -- це зв'язки, за яких зі зростанням ознаки-фактора результативна ознака зменшується, і навпаки, тобто направленість зміни результативної ознаки не збігається з направленістю зміни ознаки-фактора. Наприклад, зі зростанням продуктивності праці собівартість одиниці продукції знижується.

Якщо залежність результативної ознаки від певної ознаки-фактора може бути виражена рівнянням прямої лінії, то зв'язок називається прямолінійним (лінійним), якщо ж залежність виражається рівнянням якої-небудь кривої (гіперболи, параболи та ін.), то зв'язок називається криволінійним.

Функціональні зв'язки виражаються тим чи іншим аналітичним рівнянням, кореляційні зв'язки можуть бути виражені за допомогою аналітичного рівняння лише приблизно.

Якщо досліджується залежність результативної ознаки тільки від однієї ознаки-фактора, то зв'язок називається однофакторним. Якщо при цьому зв'язок є функціональним, то це свідчить про те, що результативна ознака залежить тільки від певної ознаки. Якщо ж зв'язок є кореляційним, то включення в аналітичне рівняння тільки одного фактора свідчить про те, що від впливу інших факторів ми абстрагуємося, усуваємо їхню дію. Така кореляція називається парною, оскільки при цьому розглядаються тільки дві

ознак...