Виробничий процес та принципи його організації

Структура виробничого процесу. Принципи організації виробничих процесів. Планування потреби в матеріалах. План щодо праці і заробітної плати. Планування прибутковості підприємства. Техніко–економічне обґрунтування господарської діяльності підприємства.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Виробничий процес та принципи його організації

Зміст

виробниче планування економічне господарське

Вступ

І. Теоретична частина

1. Формування виробничого процесу та його структура

2. Принципи організації виробничих процесів

ІІ. Розрахункова частина

1. Планування потреби в матеріалах

2. План щодо праці і заробітної плати

2.1 Трудомісткість виробничої програми

2.2 Розрахунок балансу робочого часу і чисельності основних робітників

2.3 Розрахунок фонду оплати праці основних робітників

2.4 Чисельність і фонд оплати праці допоміжних робітників

2.5 Розрахунок чисельності і фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та іншого персоналу

3. План із собівартості

4. Планування прибутковості підприємства

4.1 Планування цін на продукцію

4.2 Визначення фінансових результатів в плановому періоді

4.3 Визначення точки беззбитковості господарської діяльності підприємства

5. Техніко-економічне обґрунтування господарської діяльності підприємства

5.1 Обґрунтування Уставного капіталу

5.2 Основні техніко-економічні показники ефективності господарської діяльності підприємства

Висновок

Список використаної літератури

І. Теоретична частина

1. Формування виробничого процесу та його структура

Виробничий процес - це сукупність взаємопов'язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції. Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці.

Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес -- сукупність дій по зміні та значенню стану предмета праці.

На підприємствах здійснюються різноманітні виробничі процеси. Їх поділяють передусім за такими ознаками: призначення, перебіг у часі, рівень автоматизації.

1 За призначенням виробничі процеси поділяються на основні, допоміжні та обслуговуючі.

· Основні процеси -- це процеси безпосереднього виготовлення основної продукції підприемства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу.

· До допоміжних належать процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального протікання основних процесів. Допоміжні процеси групуються за їх призначенням, утворюючи такі допоміжні виробництва, як ремонтне, інструментальне, енергетичне та ін.

· Обслуговуючі процеси забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів. До них належать складські, та транспортні процеси.

2 За перебігом у часі виробничі процеси поділяють на дискретні (перервні) та безперервні.

· Дискретним процесам притаманна циклічність, пов'язана з виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках (машини, прилади, одяг).

· Безпреривні - притаманні виробництву продукції, яка не має встановленого обсягу та форми (рідкі, сипучі, газоподібні речовини) і тому не вимагають циклічності.

3 За рівнем автоматизації розрізняють:

· Ручні процеси - процес здійснення розробником фізичного зусилля, яке є основним джерелом енергії.

· Механізовані процеси виконуванні під спостереженням працівника.

· Автоматизовані процеси виконуються працівником за допомогою машин.

· Автоматичні здійснюються машинами без участі працівника за попередньо розробленою програмою.

Основною структурною одиницею виробничого процесу є операція. Операція виконується або на одному робочому місці без переналагодження обладнання, або коли кількома робітниками виготовляється один продукт.

Розрізняють операції основні та допоміжні.

При основній операції предмет оброблення змінює свою форму, розмір, певні властивості та якісні характеристики. Допоміжні операції забезпечують нормальне виконання основних операцій. До них можна віднести складські операції, контроль якості. Від правильного розподілу основних та допоміжних операцій у процесі виробництва залежить і загальний результат діяльності підприємства.

2. Принципи організації виробничих процесів

Раціональна організація як виробничого процесу в цілому, та і окремих його частин залежить від певних принципів. Ці принципи умовно можна поділити на дві групи. До першої відносять загальні принципи, які не залежать від конкретного виробничого процесу. Друга група охоплює специфічні принципи, які є характерними для певного виробничого процесу.

Загальні принципи - це принципи, за якими будується будь-який виробничий процес у часі та просторі. До них можна віднести такі принципи:

1. Принцип спеціалізації, який означає розподіл праці між окремими підрозділами підприємства та робочими місцями в процесі виробництва та їх кооперування.

Спеціалізація характеризується обмеженою та стабільною номенклатурою продукції, яка виготовляється в кожному виробничому підрозділі. По суті, спеціалізація підвищує однорідність виробництва та створює умови для впровадження автоматизації. Це, у свою чергу, підвищує рівень організації виробництва, сприяє поліпшенню якості продукції.

Виділяють кілька видів спеціалізації на підприємстві:

· функціональна - допоміжні та обслуговуючі виробництва об'єднуються в окремі самостійні підрозділи та виконують певні функції;

· предметна - передбачає закріплення певної номенклатури виробів за окремими цехами (заготівельний цех, механічний цех);

· по детальна - полягає в закріпленні за певними підрозділами підприємства виготовлення технологічно однорідних деталей;

· технологічна - означає закріплення за кожним цехом та виробничою дільницею певної частини виробничого процесу.

2. Принцип пропорційності вимагає, щоб у всіх частинах виробничого процесу, у всій взаємопов'язаній системі підрозділів і машин була узгоджена пропускна спроможність, тобто однакова здатність виконання робіт і випуску продукції. Недотримання цього принципу призводить до виникнення "вузьких місць" або неповного завантаження окремих підрозділів. На підприємствах із складною структурою виробництва важко досягти повної пропорційності потужностей окремих підрозділів (бригад, дільниць, цехів, виробництв). Вона періодично порушується внаслідок освоєння нових виробів, неоднакових темпів зниження їх трудомісткості у різних підрозділах тощо. Виникнення диспропорцій -- закономірний результат розвитку виробництва, проте їх потрібно передбачати і планомірно усувати.

3. Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів. Додержання цього принципу особливо важливе при виготовленні складних виробів, що компонуються із багатьох деталей, вузлів, агрегатів, послідовне виробництво яких зайняло б багато часу. Паралельність досягається раціональним розчленуванням виробів на складові частини, суміщенням часу виконання різних операцій над ними, одночасним виготовленням різних виробів. Паралельне виконання робіт на робочому місці забезпечується багатоінструментальною обробкою заготівок, суміщенням часу виконання основних і допоміжних операцій.

4. Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні мати найкоротші маршрути по всіх стадіях і операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень. Для дотримання цього принципу цехи, дільниці, робочі місця, наскільки це можливо, розташовують за ходом технологічного процесу. Допоміжні виробництва, служби, склади у свою чергу розміщують по можливості ближче до тих підрозділів, які вони обслуговують.

Прямоточність характеризується таким коефіцієнтом:

,

де - тривалість транспортних операцій;

- тривалість виробничого циклу.

5. Принцип неперервності. Неперервність означає скорочення або зведення до мінімуму усіляких перерв у процесі виробництва. Цей принцип є однією з головних умов скорочення строків випуску продукції та забезпечення рівномірної та безперебійної роботи підприємства. Ступінь неперервності визначається відношенням тривалості технологічної частини виробничого циклу до всього виробничого циклу. Найбільш повно принцип неперервності реалізує себе при потоковому та автоматизованому виробництві.

6. Принцип ритмічності полягає в тому, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції повинні здійснюватися за певним ритмом. При додержанні принципу ритмічності у рівні проміжки часу виготовляється однакова або рівномірно зростаюча кількість продукції, забезпечується рівномірне завантаження робочих місць. Ритмічна робота дозволяє найповніше використовувати виробничу потужність підприємства і його підрозділів.

7. Принцип автоматичності передбачає економічно обгрунтоване вивільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу. Особливо актуальна реалізація цього принципу у виробництвах з важкими і шкідливими умовами праці. Автоматизуються не тільки виробничі процеси, а й інші сфери діяльності людини, в т...