Поняття джерел утворення засобів підприємства. Нормативно-правове регулювання формування пасивів підприємства. Показники ефективності використання капіталу. Аналіз складу та динаміки пасиву ЗАТ "Артон". Оцінка структури пасиву балансу організації.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

1. Пасиви підприємства: їх характеристика та значення

1.1 Поняття джерел утворення засобів підприємства

Кожне підприємство існує за допомогою засобів та предметів праці, які являються його активами. Кожен з активів має своє джерело утворення. Ці джерела називаються пасивами.

Основу нормальної фінансової діяльності підприємства становить така рівність: Актив = Пасив.

Слід відмітити, що пасиви підприємства можуть бути поточними, тобто зобов'язаннями, які підлягають сплаті протягом одного фінансового року чи в період від однієї дати складання звітного балансу до іншої. Також існують довгострокові пасиви, тривалість погашення яких перевищує один розрахунковий період.

Зарубіжна фінансова практика поділяє пасиви ще на три групи:

1) Реальні зобов'язання - борги за облігаціями.

2) Можливі зобов'язання - вони існують реально, але їх сума гадана (податок на прибуток тощо).

3) Потенційні або умовні зобов'язання - котрі реалізуються за певних умов. Пасив друга з двох частин балансу - складається з таких п'яти:власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, довгострокові зобов'язання, поточні зобов'язання, доходи майбутніх періодів. Власний капітал являє собою частину в активах підприємства, яка залишилася після вирахування його зобов'язань.

Зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої у майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Структурною одиницею кожного розділу балансу є стаття. Кожна стаття балансу має грошовий вираз, що називається оцінкою статті. Загальним принципом оцінки засобів для балансу є оцінка за їх фактичною собівартістю. Деякі статті балансу складаються з декількох рядків, у кожному з яких наводяться детальна інформація про складові статті.

Розглянемо які статті входять до кожного з п'яти розділів пасиву балансу. Розділ «Власний капітал» містить: «Статутний капітал», «Пайовий капітал», «Додатковий вкладений капітал», «Інший додатковий капітал», «Резервний капітал», «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)», «Неоплачений капітал» та «Вилучений капітал».

У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

Підприємства, які відповідно до законодавства є страховиками, наводять суму страхових резервів, суму часток перестраховиків у страхових резервах, різниця між якими включається до підсумку розділу балансу.

Розділ «Довгострокові зобов'язання» включає: «Довгострокові кредити банків», «Інші довгострокові фінансові зобов'язання», «Відстрочені податкові зобов'язання» та «Інші довгострокові зобов'язання».

Розділ «Поточні зобов'язання містить такі статті: «Короткострокові кредити банків», «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями», «Векселі видані», «Кредиторська заборгованість за товари роботи послуги» «Поточні зобов'язання за одержаними авансами», «Поточні зобов'язання із розрахунків з бюджетом», «Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів», «Поточні зобов'язання зі страхування», «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками», «Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків», «Інші поточні зобов'язання».

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Для того щоб підприємство могло визнати той чи інший елемент статей балансу необхідно врахувати, що зобов'язання відображаються в балансі тільки у тому випадку, коли їх оцінка може бути достовірно визначена і підприємство очікує відповідно збільшення або зменшення економічних вигід у майбутньому. Власний капітал відображається у балансі одночасно з активами або зобов'язаннями, які призводять до його зміни.

Основою для складання балансу служать записи про залишки (на дату балансу) на рахунках бухгалтерського обліку, де систематизовано інформацію про господарські операції підприємства.

Баланс підписується керівником та головним бухгалтером підприємства, установи, організації, а за відсутності бухгалтерської служби - спеціалістом, що веде облік.

Підприємство подає баланс:

- органам, у сфері управління яких перебуває підприємство;

- учасникам, засновникам - відповідно до установчих документів;

- органам державної статистики.

Бухгалтерський баланс використовується:

1. на підприємствах, в організаціях, установах для контролю за виконанням планів, аналізу господарської діяльності, формування прогнозів, бізнес-планів тощо;

2. необхідний вищим організаціям для контролю за виконанням роботи підлеглими організаціями, виявлення недоліків у роботі, аналізу їх господарської діяльності, а також для керівництва їх роботою;

3. фінансові органи використовують баланс для контролю за правильністю та своєчасністю розрахунків з бюджетом;

4. кредитні та банківські установи використовують баланс підприємств при розгляді питання видачі кредитних коштів та при страхуванні його майна;

5. органи статистики зводять показники діяльності підприємств і таким чином формують загальнодержавну статистику.

Інформація, що міститься в балансі є відкритою для опублікування, крім випадків передбачених законодавством.

Для того, щоб баланс був зрозумілим для користувача, він повинен містити в собі інформацію про: дату звітності та звітний період, валюту та одиницю виміру, інформацію щодо звітного та попереднього періоду.

1.2 Мета та завдання аналізу пасиву балансу підприємства

Оцінка пасиву балансу підприємства є важливою складовою аналізу фінансового стану.

Метою проведення такого аналізу є вивчення динаміки та структури пасиву підприємства.

Можна виділити такі завдання оцінки пасивів підприємства:

1. Аналіз динаміки пасиву в цілому, груп пасивів та окремих статей.

2. Аналіз структури пасиву балансу.

3. Виявлення причин відхилень та зміни структури пасиву.

Інформаційним забезпеченням проведення аналізу пасиву підприємства являється Баланс форма №1.

Аналіз структури пасивів підприємства проводиться за даним балансу. Для цього визначаються зміни в їх складі, структурі та надається їх оцінка.

Оцінка змін, які відбулися в структурі і джерел, може бути різною з позиції інвесторів і з позиції підприємства. Для інвесторів ситуація більш надійна, якщо частина власного капіталу у клієнта більше 50%, що виключає високий фінансовий ризик. Підприємства, як правило, зацікавлені в наявності залучених коштів. Отримавши позикові кошти під менший відсоток, ніж рентабельність підприємства, можна розширити обсяги виробництва, підвищити прибутковість власного капіталу.

Залучення позикових коштів в оборот підприємства - нормальне явище, що сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану за умови, якщо кошти не заморожуються на тривалий час в обороті та своєчасно повертаються. В іншому випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що призводить до виплати штрафів, застосування санкцій і погіршення фінансового стану.

При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку та структуру власного та залученого капіталу, з'ясувати причини зміни окремих складових і дати оцінку цим змінам за звітний період.

На співвідношення власного і залученого капіталу впливають, фактори обумовлені внутрішніми та зовнішніми умовами діяльності господарюючого суб'єкта і вибраної ним фінансової стратегії:

- різниця величин відсоткових ставок за кредит і ставок на дивіденди. Якщо відсоткові ставки менші ставок на дивіденди, то потрібно збільшити частку залученого капіталу, і навпаки;

- розширення чи скорочення діяльності господарюючого суб'єкта на зниження чи збільшення потреб у залученні коштів;

- накопичення надлишкових або маловикористовуваних запасів, недіючого обладнання, матеріалів;

- вилучення коштів на створення сумнівної дебіторської заборгованості, що спричиняє збільшення додатково залученого капіталу.

1.3 Нормативно-правове регулювання формування пасивів підприємства

Формування пасивів, тобто засобів, що забезпечують отримання прибутку та здійснення місії підприємства, є одним з головних завдань його фінансової діяльності. Оскільки фінансова діяльність підприємств значною мірою віддзеркалює стан їх майнових відносин з партнерами, природно, що вона базується також на правових нормах, які регулюють майнові відносини взагалі. Йдеться насамперед про норми цивільного права, зафіксовані в Цивільному кодексі України, які прямо стосуються використання фінансових ресурсів підприємств. Іншим найважливішим д...