Аналіз прибутковості та рентабельності ПП "Агропрогрес", шляхи її підвищення

Методико-теоретичні аспекти категорії рентабельності. Оцінка роботи підприємства ПП "Агропрогрес" по використанню можливостей збільшення обсягу реалізації продукції, прибутку і рентабельності та розробка заходів щодо використання виявлених резервів.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Зміст

Вступ

Методико-теоретичні аспекти рентабельності та шляхи її підвищення

Аналіз динаміки рівня рентабельності ПП «Агропрогрес»

Аналіз резервів збільшення рентабельності ПП «Агропрогрес»

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В умовах ринкових відносин, що характеризуються своєю динамічністю, доводиться постійно ухвалювати неординарні рішення, зв'язані з урахуванням фінансового положення підприємства.

Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці - вирішальній сфері людської діяльності. Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтовувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне і першочергове використання якісних чинників економічного зростання. Повинен бути забезпечений перехід до економіки вищої організації і ефективності зі всесторонньо розвиненими продуктивними силами і виробничими відносинами, добре відладженим господарським механізмом. В значній мірі необхідні умови для цього створюються ринковою економікою [5].

Один з чинників підвищення ефективності - вдосконалення структури економіки. Вищими темпами необхідно розвивати галузі, що забезпечують науково-технічний прогрес і успішне рішення соціальних задач, добиватися поліпшення пропорцій між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання, галузями агропромислового комплексу.

Основою економіки вже довгий час є підприємство. Ефективність його діяльності - це і робочі місця, і національний дохід, і форма ринкової інфраструктури [3].

Рентабельність є однією з базових економічних категорій економіки. Пояснення терміну "рентабельність" не визначає різних думок, оскільки під ним розуміється відношення, в чисельнику якого завжди фігурує прибуток [6].

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва. Рентабельність безпосередньо зв'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку.

Водночас прибуток є однією з важливих форм розподілу національного доходу. Відтак прибуток характеризує відносини, які складаються в процесі первинного розподілу доходу, його перерозподілу і кінцевого використання[4].

Поява прибутку безпосередньо зв'язана з появою категорії "витрати виробництва". Прибуток - це та частина вартості продукту, яки залишається після покриття витрат виробництва. Уособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції [7].

Взагалі обрана тема курсової роботи на сьогоднішній день є дуже актуальною бо у процесі становлення ринкових відносин в Україні всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. І тому необхідним є аналіз показників рентабельності діяльності підприємства з метою запобігти його банкрутства і для подальшої успішної діяльності з перспективами виходу на міжнародні ринки і тим самим підвищувати авторитет держави.

Метою дослідження є проаналізувати прибутковість та рентабельність підприємства за декілька періодів і з'ясувати які фактори вплинули на їх зміни і які наслідки це мало для підприємства.

Основним завданням аналізу рентабельності є оцінка роботи підприємства по використанню можливостей збільшення обсягу реалізації продукції, прибутку і рентабельності та розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

Дослідження проводяться на матеріалах фінансової звітності та облікової інформації Приватного підприємства «Агропрогрес» Кегичівського району Харківської області. Об'єктом дослідження роботи є фінансова робота підприємства, а саме показники прибутку та рентабельності у динаміці за 2006 - 2008 роки.

Структура курсової роботи викладена в чотирьох розділах. Перший розділ - теоретичне дослідження прибутковості і рентабельності діяльності підприємства та фактори, що на них впливають..

Другий та третій розділи - аналітичні. Цей розділ включає наслідки аналізу, використані для виявлення тенденції, недоліків у фінансовій діяльності фірми, узагальнення результатів аналізу.

Третій розділ має про позиційний характер, в якому наведені шляхи покращення діяльності підприємства, а саме, шляхи підвищення прибутковості та рентабельності.

При написанні роботи були використані: Закон України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р №996, П(С)БО 2 “Баланс”, П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”, П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”, П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал”, наукові розробки та навчальні посібники, періодична література, а також матеріали, що відображають господарську та фінансову діяльність об'єкту дослідження.

У курсовій роботі використані наукові розробки таких авторів: Андрійчук В.Г., Білик Д.М., Бутинець Ф.Ф., Ковальчук М.І., Савицька Г.В., Чумаченко М.Г., Мошенський С.З., Шеремет О.О. та інші.

Основними джерелами інформації є: Баланс (додаток А), Звіт про фінансові результати (додаток Б), Звіт про рух грошових коштів (додаток В), Звіт про власний капітал (додаток Г), Примітки до річної фінансової звітності (додаток Д), ф. 50 с.г. (додаток Е).

1. Методико-теоретичні аспекти рентабельності та шляхи її підвищення

Слід розрізняти поняття «ефект» та «ефективність». Перше означає результат діяльності, а друге характеризує, якою ціною цей ефект був досягнутий, тобто скільки було витрачено людської праці, матеріальних і фінансових ресурсів для отримання цього ефекту. Багато вчених схиляються до думки, що ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується відношенням обсягу виробленої чистої продукції до витрат живої та уречевленої праці. Але на думку Т.І. Дідура, [19] цей критерій не відповідає природі ринкових відносин. В сучасних умовах вироблена продукція повинна бути продана, тому необхідно обов'язково брати до уваги ринкові вимоги [19].

Узагальнюючим показником ефективності сільськогосподарського виробництва є рентабельність (рівень рентабельності) виробництва. Чим вищі показники рентабельності, тим ефективніше ведеться виробництво, більше коштів спрямовується на його розширення, підвищення оплати праці працівникам підприємства, покращення умов праці, побуту і культури працівників села[25].

Л.М. Пєнєва [29] справедливо вважає, що міру прибутковості функціонування підприємства найточніше визначають показники рентабельності. Рентабельність -- це якісний вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або міру використання наявних ресурсів у процесі виробництва і реалізації товарів, робіт і послуг [29].

Економічна ефективність передбачає досягнення максимального ефекту від фінансово-господарської діяльності підприємств при мінімальних витратах ресурсів, вона відображає вплив сукупності факторів, що формують її рівень і зумовлюють тенденції розвитку галузі. Система показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва формується на даних про вартість валової продукції, сум валового й чистого доходів, прибутку, собівартості, рівня рентабельності виробництва й норми прибутку, капіталовіддачі чи капіталомісткості продукції, продуктивності праці й трудомісткості, урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин і птиці та ін. [33].

В.В. Мешко стверджує, що прибуток являється найвагомішим показником ефективності роботи підприємства, джерелом його життєдіяльності. Зростання величини прибутку утворює фінансову базу для самофінансування діяльності підприємства, здійснення розширеного відтворення та задоволення зростаючих соціальних та матеріальних потреб трудових колективів [25].

Проте, будучи головним показником ефективності діяльності виробника, фінансовий результат в його абсолютному вимірі не може слугувати достатньо об'єктивною характеристикою успішності виробничої діяльності, оскільки залежить від здійснених витрат для його одержання. Наочнішими показниками прибутковості виступають рентабельність підприємства (норма прибутку) та рівень рентабельності продукції. Перший показник дає змогу порівнювати ефективність роботи різних підприємств, і показує ступінь самозростання капіталу в цілому, капітал вкладається насамперед у галузі з вищою нормою прибутку [13], другий - дозволяє визначити найперспективніші напрями у виробництві [15].

Ураховуючи, що система показників використання різноманітних ресурсів не в змозі забезпечити однозначну оцінку ефективності застосування ресурсного потенціалу і діяльності підприємства в цілому, необхідними є узагальнюючі показники. Лише за їх допомогою можна однозначно оцінити реальний рівень економічної ефективності використання ресурсного потенціалу агроформувань та їх діяльності в цілому [22].

В.В. Дієсперов стверджує, [21] що у нинішній практиці економічний аналіз результатів діяльності сільгосппідприємств обмежуються визначенням показників рентабельності, проте виявляється, що одного показника для характеристики ефективності складної діяльності сільськогосподарського підприємства недостатньо, він пропонує, щоб повноцінний аналіз включав також показники продуктивності праці, інтенсивності виробництва, собівартості. Також ним пропонується ввести в аналіз показники окупності витрат (паралельно з визначуваним за прийнятою методикою рівнем рентабельності) та доходу, якими враховується, що витрати зд...