Модель Ірвінга Фішера
Модель Ірвінга ФішераЦя модель пов’язана з виявленням правил поведінки домогосподарств як суб’єктів економіки з приводу прийняття рішень стосовно поточного та майбутнього споживання. Головним обмежувачем споживання є рівень доходу. Його називають бюджетним обмеженням. Приймаючи рішення стосовно того, від якої частки споживання у поточному доході слід відмовитись сьогодні, щоб максимізувати споживання у майбутньому, слід розглянути між часове бюджетне обмеження.Припустимо, що споживач, який здійснює між часовий вибір, живе в двох часових періодах: молодість та старість. Нехай в першому періоді споживач має дохід Yd 1, а обсяг споживання – С1. У другому часовому періоді - Yd 2 та С2. При цьому зазначимо, що всі змінні вимірюються реальними величинами, тобто скореговані на рівень інфляції.Згадаймо, що споживач може брати в борг, а тому його поточне споживання може перевищувати поточний рівень доходу. І він може також заощаджувати. Тоді його поточне споживання буде менше за поточний дохід.Розглянемо насамперед вплив доходу в кожному із періодів на обмеження споживання.У першому періоді заощадження перевищують доходи, тобтоS= Yd 1 – С 1(1)Частина неспожитого доходу поточного періоду (заощадження) приносить власнику додатковий дохід у вигляді процента (і) якщо, він зберігається на рахунку в банку. Тому в другому періоді споживання (С2) буде визначатись обсягом доходу другого періоду (Yd 2) плюс заощадження першого періоду (S) та плюс процент на ті заощадження (S*і ) тобтоС2 = Yd 2 + S + S*і = Yd 2 + S( 1 + і)(2)Ми розглянули ситуацію, коли споживач у першому періоді частину свого доходу нагромаджує, а у другому весь свій дохід споживає, оскільки третього періоду немає.Але у першому періоді можна не тільки нагромаджувати, а й жити в борг, тобто позичати. За цих умов рівняння (1) і (2) мають однаковий вигляд, але S будуть мати від’ємне значення, оскільки позичка означає від’ємні заощадження. Для спрощення припустимо, що процентна ставка з позик та процентна ставка з заощаджень однакові.Для виведення бюджетного обмеження споживача об’єднаємо рівняння (1) та (2), замінивши у рівнянні (2) S значенням із рівняння (1)С2 = Yd 2 + S( 1 + і) = (Yd 2 - С2)( 1 + і)Здійснимо певні перетворення:А) Розкриємо у рівнянні справа дужкиС2 = Yd 2 + Yd 1 (1+ і ) – С1 ( 1+ і) Б) перенесемо вираз – С1 ( 1+ і) ліворуч С2 + С1 ( 1+ і) = Yd 2 + Yd 1 (1+ і )В) розділимо обидві частини рівняння на (1+ і )С1 + С2 / (1+ і ) = Yd 1 + Yd 2 /(1+ і )Останнє рівняння – вираження між часового бюджетного обмеження споживачаЗміст його полягає в тому, що споживання за два часових періоди дорівнює сумарному доходу за ці періоди. Якщо процентна ставка більша за нуль, то майбутні споживання і дохід дисконтуються на ( 1 + і). Множник 1 / (1+ і ) – це ціна споживання другого періоду, виражена в одиницях першого періоду. Іншими словами це споживання першого періоду, від якого споживач мусить відмовитись, заради збільшення одиниці споживання в другому періоді. Графічно бюджетне обмеження зображено на рисунку 1.Рис. 1 - Графічне зображення міжчасового обмеженняНа рисунку 1 у точці А споживання першого періоду дорівнює Yd 1, а другого - Yd 2. Це означає, що в цій точці весь дохід споживається, а споживач не заощаджує і не запозичує. В точці В споживач в перший період нічого не споживає і весь свій дохід переводить у заощадження. Тому споживання у другому періоді дорівнює (1+i)Yd1 + Yd2. У точці D споживач планує нічого не споживати у другому періоді і запозичує максимум засобів піл дохід другого періоду. Тому споживання першого періоду дорівнює:Y...
