Оптимизация процесса реструктеризации вугильного пидприэмства засобами нейродинамичного вариаций
Клименко О.І ЕКМ-06ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ РЕСТРУКТУРІЗАЦІЇ ВУГІЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЗАСОБАМИ НЕЙРОДІНАМІЧНОГО ВАРІАЦІЙНОГО ОБЧИСЛЕННЯПостановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими завданнями. Динаміка основних показників стану вугільної промисловості свідчить про розвиток кризових явищ у цій галузі. Скорочення кількості діючих шахт (з 276 в 1991 р. до 160, з яких 140 – державні, в 2010 р. ) і, відповідно, потужностей вуглевидобутку (з 193 млн. тонн в 1991 р. до 95 млн. тонн в 2009 р.) привело й до зниження обсягів поставки вугілля на внутрішній ринок державними вугільними підприємствами[3].Причиною цього явища є те, що вуглевидобувні підприємства галузі гублять своє основне значення, тому виникає необхідність у їй реструктуризації. В останні 10-15 років реструктуризація є одним з основних інструментів реформування вугільної промисловості. Однак, її низька ефективність обумовлюється відсутністю діючої системи керування цим процесом й, зокрема, розроблених моделей, методів й інформаційних технологій.Сучасні напрямки в реструктуризації вуглевидобувних підприємств вимагають розробки нових підходів, методів і моделей спрямованих на створення умов не тільки для зміни структури керування, активів і витрат підприємства, але й розширення виробництва.Тому розробка концепції моделювання оптимального процесу реструктуризації вугільного підприємства, системи моделей і методів для забезпечення їхнього економічного розвитку є актуальною.Сьогодні головною проблемою керування вугільними підприємствами в Україні, як й в інших вуглевидобувних країнах, став пошук ефективних шляхів реструктурування.Реструктуризація на вуглевидобувних підприємствах є звичайним явищем, і має місце завжди, коли відбувається виснаження основного ресурсу, що добувається, а витрати на видобуток і збагачення різко підвищуються.Тривалість функціонування вуглевидобувного підприємства в середньому становить 40 років і залежить від запасу вугілля й гірничо-геологічних умов. В ідеалі реструктуризація складається в закритті збиткового об'єкта, і створенні нового, з більше привабливими ресурсними можливостями й перспективним потенціалом. Однак реструктуризації можуть також підлягати шахти, у яких ще достатній запас вугілля.Основними причинами реструктуризації підприємств вугільної області є:- низька конкурентоспроможність вугілля на українському й міжнародному ринках;- необхідність переходу до екологічно чистого виробництва й створення безпечних умов для роботи під землею;- рішення соціальних й економічних проблем пов'язаних із закриттям збиткових шахт.Особливої уваги заслуговує оцінка фінансового стану вуглевидобувного підприємства під впливом дестабілізуючих факторів. Це пов'язане з тим, що фінансовий стан економічного об'єкта надалі визначає правонаступництво майнових прав і зобов'язань, тому що шахти є нерентабельними й дотаційними підприємствами і їхній економічний стан не може бути досліджено відомими методами оцінки фінансового стану підприємств.Таким чином, розробка моделі оптимізації процесу реструктуризації вугільного підприємства, для забезпечення максимуму доходу й мінімізації витрат є актуальним завданням[1].Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розробка методів і моделей підвищення ефективності реструктуризації вуглевидобувних підприємств.Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання: проведення аналізу діяльності вуглевидобувних підприємств у ринкових умовах; визначено особливості керування підприємствами вугільної області в умовах реструктуризації;проведено аналіз існуючих методів і моделей керування підприємствами в умовах реструктуризації й адаптації до зовнішніх факторів;розробити модель процесу оцінки ймовірності стану показників діяльності вуглевидобувних підприємств в умовах реструктуризації;розробити модель оцінки ефективності роботи системи керування підприємствами;розробити інформаційно-аналітичну систему керування вуглевидобувними підприємствами в умовах реструктуризації.Аналіз останніх публікацій. Проблемам керування й реструктуризації вугільної промисловості присвячені роботи закордонних і вітчизняних учених: А. Н. Алымова , А. И. Амоши , В. М. Гееца , Ю. Г. Лисенко, В. Ф. Сытника, В. А. Забродського, Н. И. Іванова , Н. Г. Чумаченко , Я. Г. Берсуцкого, В. Н. Тимохіна і других.Постановка завдання. Один з показників якості роботи моделі оптимізації є визначення граничних значень рівня доходу й витрат (min або max) і втримання економічного об'єкта на цьому рівні. (1)Уведемо позначення: – оцінка якості виробничого складового функціонала ефективності системи керування в момент ; – оцінка якості управлінського складового функціонала ефективності системи керування в момент ;– безліч ресурсів (факторів) виробництва; – безліч ресурсів керування; – безліч цілей керування; – безліч результатів виробництва; – безліч управлінських дій; – безліч станів системи керування; – загальна ефективність роботи системи керування за період ; – макрофункція ефективності системи керування; – функції якості виробничі й управлінської складові системи керування; – виробни...