Шляхи вирішення екологічних проблем, пов’язаних з видобутком корисних копалин

Значення корисних копалин в житті людства. Основні проблеми, пов’язані з експлуатацією надр та видобутком корисних копалин, їх регулювання на законодавчому рівні. Заходи по вирішенню екологічних проблем, пов’язаних з видобутком корисних копалин.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Вступ

Екологія - це не абстрактне поняття, не віддалені катастрофи та катаклізми, а все, що оточує нас, що має відношення до кожного - проблеми середовища нашого мешкання. Можна прожити без багатьох досягнень науково - технічного прогресу. Без природи, без чистого повітря, неотруєної їжі та води прожити неможливо.

З появою на планеті Земля біологічного виду найвищої організації - людини, з її розвитком, розмноженням, міграціями , адаптацією й небаченою активізацією діяльності в біосфері почали розвиватися процеси особливого , антропогенного характеру. Із самого початку поведінка людини в довкіллі стала відрізнятися від поведінки інших істот агресивністю. Людина була не рівноправним співмешканцем у середовищі існування, а підкорювачем , насильником , жадібним споживачем , не здатним до самообмеження.

Першого удару природі люди завдали , почавши інтенсивно розвивати землеробство , особливо коли для підготовки площ під сільськогосподарські угіддя стали випалювати тисячі гектарів лісів.

За допомогою вогню люди полювали на диких звірів , завдаючи відчутних збитків природі. А розвиток скотарства супроводжувався виїданням худобою трав'янистих масивів на великих площах аж до повної деградації.

Ще коли людина винайшла лук , спис , та інші ефективні знаряддя вбивства , дуже швидко , можливо , за кілька тисячоліть , майже на всій планеті були винищені мамонти , шаблезубі тигри та інші великі тварини - вичерпалося основне джерело харчування .

Почалася перша глобальна екологічна криза. Історія свідчить про наявність сумної закономірності : вибухи чисельності популяцій виду Homo sapiens , що відбувалися періодично у зв'язку з його розселенням на планеті , як правило , супроводжувалися цілковитим винищенням великих травоїдних тварин і птахів.

Від кінця ХVІІІ і до першої половини ХХ ст. , в період бурхливого розвитку фізики , хімії , техніки , винайдення парового й електричного двигунів, освоєння атомної енергії, розвитку авіації , коли кількість населення перевищила 3,5 млрд чоловік, негативні екологічні процеси почали набувати глобального характер, хоча ще не досягли масштабів кризи. Останні 35 - 40 років ХХ ст.. - це період атомної енергетики й комп' ютеризацї , на який припав активний розвиток другої глобальної екологічної кризи. Вона проявлялась у перевиснаженні природних ресурсів , часом - у вичерпанні їх , у перезабрудненні довкілля, деградації біосфери , до чого призвели суперіндустріалізація, суперхімізація, супермілітаризація та суперспоживання.

І. Значення корисних копалин в житті людей

Надра - це основні мінеральні ресурси Землі , які знаходяться в її товщі. Деякі ресурси знаходяться у верхніх шарах кори, інші - на її поверхні.

Як відомо корисні копалини - кам'яне вугілля , нафта , природний газ , руди металів тощо - відносяться до групи ресурсів , що не відновлюються . Загальні запаси корисних копалин по мірі використання зменшуються.

Більшість мінеральних ресурсів може бути використана для різноманітних цілей . Так , похідні матеріали з нафти , кам'яного вугілля та природного газу використовуються для виробництва різноманітних предметів побутового призначення , медичних приборів і навіть будівельних матеріалів

На мінеральних ресурсах повністю працює кольорова та чорна металургія , атомна промисловість та промисловість будівельних матеріалів,увесь авто- авіа- та більша частина залізничного транспорту. Надра дають 75 % сировини хімічній промисловості та 83 % електроенергії з енергетичних видів корисних копалин.

Людство в наш час стоїть перед близькою перспективою гострої нестачі корисних копалин , особливо органічних видів палива , потреба в яких весь час зростає. Україна може забезпечити себе власним кам'яним вугіллям на 40 % , газом - на 20 % , лісом - на 7 % Видобування багатьох корисних копалин подвоюється кожні 8- 10 років.

Споживання мінеральних ресурсів зростає значно скоріше росту чисельності населення . Запаси мінеральних ресурсів у надрах ще точно не визначені. Багато родовищ виснажені , але розвідка відкриває нові. В останні десятиліття з'явилася космічна геологія . з її допомогою вже розробляються нові родовища.

Мінеральні ресурси мають для народного господарства таке значення :

- як джерело енергії - безпосереднє отримання тепла для побутових та промислових цілей , отримання електроенергії ;

- як сировина для виробництва станків , локомотивів , будівельних кранів, засобів зв'язку та ін. , а також для виробництва предметів побутового призначення ;

- як будівельний матеріал або сировина для нього.

В зв'язку з тим , що запаси мінералів зменшуються , а використання постійно збільшується , велике значення має економне витрачання мінеральних ресурсів.

В масштабах колишнього СРСР економія тільки 1% відповідної сировини давала б додатково 1 млн. т сталі , 5 млн. т нафти , 6 млн. м³ газу.

Одновідсоткова економія металу була достатня для виготовлення 300 тис. вантажних автомобілів або 230 тис. тракторів.

Економне використання мінеральних багатств - це :

- максимально повне видобування корисних копалин під час добування , збагачення та переробки ;

- комплексне використання ресурсу ;

- охорона родовищ від псування .

ІІ. Основні проблеми , пов'язані з видобутком корисних копалин.

Серед основних проблем , пов'язаних з експлуатацією надр та видобутком корисних копалин , найгострішими можна назвати:

- вичерпання запасів корисних копалин: втрата їх під час видобутку та навантаження;

- руйнування грунту , утворення териконів , неприродних ландшафтів;

- утворення тектонічних розломів , внаслідок вибухів , виникнення карстових пустот , наближення рівня вод , підтоплення територій;

- утворення великої кількості відходів.

В наш час індустрія світу виробляє у сім разів більше промислових товарів і добуває в три рази більше по вазі мінералів , ніж у 1970 році.

Під час превезення втрачається понад 3 % вугілля .Для колишнього СРСР це було понад 20 млн т на рік - таку кількість добувають за рік деякі країни Європи . Те ж саме відбувається з нафтою . Під час добування в надрах залишається понад половина нафти! А якщо ще врахувати втрати під час превезення , переробки , зберігання ?

У свій час Менделєєв писав , що палити нафтою безглуздо , це те саме, що палити піч грішми. Але й досі нафта - ця унікальна сировина для отримання багатьох видів цінної продукції - займає одне з провідних місць в паливному асортименті країн світу .

У рудах хімічні елементи ніколи не зустрічаються поодиноко , вони завжди утворюють мінеральні угруповання . Наприклад , природному газу супроводжують гелій , сірка, азот , ; нафті - газ , сірка , йод , бром ; залізним рудам - титан , ванадій , мідь , кобальт, нікель , золото тощо.

Використання супутніх елементів дуже вигідне. Нерідко вони коштують більше , ніж основні. З 70 хіиічних елементів , які використовують підприємства кольорової металургії , майже половина отримується попутно . Під час видобутку вугілля в атмосферу викидається значна кількість газу. Лише на шахтах Донецької області - 3 млрд.м³ в рік.

За 85 років ХХ століття світовий видобуток вугілля збільшився у 3,5 рази , нафти - у 150 разів , природного газу - 800 разів. Скільки після цього залишилося загубленої землі ? Землі , що вилучається з сільськогосподарського та лісового виробництва , погіршується рельєф , створюються відвали , терикони, кар'єри. У всьому світі швидкими темпами відбуваються деградація й ерозія грунтів. Через те , що грунти стали неродючими , активізувалося спустелювання й триває вирубування лісів , лише в 21 державі Африки в 1984 - 1985 р.р. потерпіло близько 30 млн чоловік , 10 млн людей змушені були змінити своє місце проживання , ставши « екологічними біженцями » . Щорічні збитки через спустелювання становлять щонайменше 42 млрд доларів , у тому числі для Азії - 21 млрд , Африки - 9 млрд , Північної Америки й Австралії - по 3 млрд , Європи - 1 млрд доларів. Близько 100 держав , землі яких схильні до цього згубного явища , належать до найнеблагополучніших з погляду й інших екологічних проблем , найсерйозніші з яких мають глобальний характер . Із цих країн 81 належить до тих , що розвиваються , тобто мають іще слабкий економічний потенціал , потерпають від голоду , злиднів , хвороб , де рівень освіти й науки дуже низький . Тут екологічні проблеми тісно пов'язані з соціально- економічними й призводять до політичних збурень , революцій , воєн , що , знову ж таки закінчується екологічними катастрофами.

Видобування корисних копалин призвело до руйнації 226 тис. га господарських земель України ( близько 1 % всієї площі країни), проте щорічно відбувється відчуження майже 100 тис. га під нові об'єкти . Зараз підприємства України , що здобувають корисні копалини , мають 2700 різного роду відвалів , в яких накопичено майже 4 млрд. м³ порід , а під їх розміщення відібрано від сільського господарства понад 30 тис. га земель.

Отже , головна проблема не стільки в нестачі тих чи інших корисних копалин , а в тих наслідках , яких зазнає природа в ході їх видобування , переробки та використання . Захаращення грунтів відходами виробництва , створення порожнин в землі чи нанесення пошкоджень її поверхні у вигляд...