Рівненщина - заповідний край

Характеристика найбільш розповсюджених форм заповідних об’єктів: заказники; пам'ятки природи; ландшафтні, дендрологічний та зоологічний парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва; заповідні урочища природно-заповідного фонду Рівненської області.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

ЗMICT

ВСТУП

1. Piвнeнщинa - заповідний край. Природні заповідники

2. Загальна характеристика найбільш розповсюджених форм заповідних об'єктів:

2.1 Заказники загальнодержавного значення

2.2 Заказники місцевого значення

3. Загальна характеристика державних пам'яток природи:

3.1 Пам'ятки природи загальнодержавного значення

3.2 Пам'ятки природи місцевого значення

4. Загальна характеристика державних парків та заповідних урочищ:

4.1 Регіональні ландшафтні парки

4.2 Дендрологічний та зоологічний парки

4.3 Парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення

4.4 Державні заповідні урочища

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

ВСТУП

Рівненщина - це дивокрай лісів, блакитних озер, ставків, річок із повільною течією, із задумливими вербами та калиною на берегах.

Чисте лісове повітря, шелест листя, блискуча роса, золотий захід сонця і фіолетові присмерки...

І коли на лоні природи бачиш, як усе живе спрагло тягнеться до сонця, купається в його променях, коли дивишся на квітучі луки чи підступаєш до таємничого болота, слухаєш пташиний спів, чи стоїш біля джерела-животоку - тоді особливо відчуваєш, яка прекрасна наша Земля.

Можливості матері-природи здаються невичерпними і людина часто забуває, а іноді просто не замислюється над тим, що вона, природа, не тільки вічна, а й беззахисна та ранима. Тепер, у добу розмаху науково-технічного прогресу, все частіше у дзвінкій пісні жайворонка вчувається неспокій і якась тривога. Природа змінюється на наших очах. Виростають і прискорено розвиваються міста, створюються великі промислові об'єднання і комплекси. Разом з тим антропогенний вплив на природу супроводжується негативними наслідками, які навіть важко передбачити.

Раціональне використання природних багатств, бережне ставлення до світу рослин і тварин, формування мережі природоохоронних територій стали сьогодні необхідністю, яку людина все глибше усвідомлює.

Напрочуд щедра природа Рівненщини. Вона наділила її мальовничим Поліссям з безліччю голубих плесів, річок і озер, виходами гранітів та базальтів, високим, порізаним крутоярами з віковими дібровами лісостепом, з задумливими видолинами та видовженими пагорбами - малим Поліссям.

Від першого подиху весни і аж до снігів радує нас своїм різнобарв'ям дивовижний рослинний світ. У складі флори області налічується близько 1600 видів рослин, переважна їх більшість має лікувальні властивості. Зеленим морем розкинулись ліси, якими покрито 38 відсотків території області. В поліській зоні переважають соснові і вільхові, в лісостеповій - дубові, дубово-грабові, ялинові ліси.

Тваринний світ Рівненщини характерний для лісової зони. За даними проректора К.А.Татаринова, в області налічується 304 види хребетних, у тому числі риб - 34, земноводних - 11, плазунів - 7, гніздових та зимуючих птахів -186, ссавців - 66 видів.

Різноманітність ландшафту і значна обводненість болотних масивів визначила своєрідну мережу річок і озер. Всього налічується 170 великих і малих річок, 81 озеро різного походження: карстових, післяльодовикових і заплавних. Найбільшими річками є: Прип'ять, Стир, Горинь, Случ, Іква, Льва, Ствига; озерами - Нобель (4,7 км.кв), Біле, Почаївське, Сомине, Луко, Острівські і Дібрівські озера.

Великі площі займають болота, які є стабілізаторами клімату, регуляторами ґрунтових вод, водного режиму річок, озер і місцем відтворення рослинного і тваринного світу. Найбільші первозданні болотні масиви розміщені в поліських районах області.

Область славиться родовищами гранітів, базальтів, сієнітів, габро, бурштину, нерудними копалинами - вапняками, глинами, пісками, торфами.

Але бурхливий розвиток промислового та сільськогосподарського виробництва, використання хімічних речовин, будівництво міст, газо- і нафтопроводів, розширення мережі залізничних і автомобільних шляхів, ліній електропередач, інші втручання людини у другій половині XX століття привели до значних змін ландшафтів, вплинули на екологічну рівновагу, видовий і кількісний склад рослин і тварин.

Процес поширення техносфери за рахунок природних екосистем в області триває, заміна екосистеми набуває з кожним роком дедалі ширших масштабів. У зв'язку з цим необхідно вжити заходи щодо збереження унікальних ландшафтів, рідкісних та зникаючих видів флори та фауни. Для цього в області ведеться багаторічна робота щодо створення мережі заповідних об'єктів. Кожний цінний природний комплекс або окремий природний об'єкт стає заповідним на основі обгрунтованих відомостей географічного, біологічного, екологічного та інших напрямів.

Держава піклується про охорону природи, на цю важливу справу виділяються великі кошти. Створюються заповідники, заказники, в яких охороняється рідкісна флора і фауна, посилюється контроль за раціональним використанням природних ресурсів.

В Україні прийнято "Закон про охорону навколишнього середовища" (1991 р.). Охорона і використання окремих об'єктів природи регулюється відповідними кодексами. Правова охорона і використання тваринного світу регулюється законом "Про охорону і використання тваринного світу" (1981 р.), правові основи організації та ефективного використання природно-заповідного фонду України - законом "Про природно-заповідний фонд України"(1992 р).

Найбільш ефективно проводиться робота з охорони природи в державних заповідниках, які створюються Постановою Кабінету Міністрів України.

За роки незалежності заповідність в Україні збільшилася з 2,57 до 4 відсотків, створені нові біосферні заповідники, національні природні парки, заказники. Значно зросла заповідність і на Рівненщині, яка нині є однією з найвищих в Україні і становить 7,8 відсотків. Якщо у 1975 році в області було 69 заповідних об'єктів загальною площею 4 тис.га, то станом на 1.01.2003 р. -268 об'єктів площею 155960,7 га.

До 1999 року заповідників в області не було, хоча потреба в організації такого заповідника назріла ще на початку 90-х років. І ось у квітні 1999 року Президентом України був підписаний Указ про організацію Рівненського заповідника, робота по створенню якого тривала майже 10 років. Заповідник створено з метою збереження типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся, що мають важливе наукове, природоохоронне та естетичне значення.(Додаток 1)

Я вважаю, що все вище сказане є актуальним для вивчення даної теми. заказник парк заповідний рівне

Метою курсової роботи є поглибити знання з природно-заповідного фонду Рівненської області: заповідника, заказників державного і місцевого значення, пам'яток природи, заповідних урочищ, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, дендропарків та ін. Природно-заповідний фонд краю дасть уяву про найзаповітніші куточки мальовничої природи області. Тому моє завдання дослідити своєрідність цих ландшафтів.

Об'єктом вивчення є територія Рівненщини, яка у даній курсовій роботі розглядається по певних заповідниках.

Предметом вивчення є структура і географія даної території, її територіальна організація.

Виходячи з мети, об'єкту та предмету вивчення, можна виділити такі основні завдання даної курсової роботи:

· Розглянути природні заповідники даного регіону;

· Надати характеристику найбільш розповсюджених форм заповідних об'єктів, таких як: заказники загальнодержавного значення та заказники місцевого значення;

· Надати характеристику державних пам'яток природи, таких як: пам'ятки природи загальнодержавного значення, пам'ятки природи місцевого значення;

· Надати характеристика державних парків та заповідних урочищ таких як: регіональні ландшафтні парки, дендрологічний та зоологічний парки, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та державні заповідні урочища.

Головні завдання даної курсової роботи зумовили її структуру. Робота складається з вступу, з чотирьох пунктів, висновків, списку використаної літератури та з додатків. У першому пункті описується природні заповідники. У наступних - дається характеристика заповідних територій.

При написанні курсової роботи, були використані такі методи, як: літературний, статистичний і картографічний, порівняльно - географічний та ряд інших методів. В основу роботи покладено певну географічну літературу, що відповідає темі.

1. Piвнeнщинa - заповідний край. Природні заповідники

Заповідники - це ділянки природи, які зберігаються в природному, незмінному вигляді. Вони потрібні для збереження природних комплексів: рослин, тварин, ландшафтів, а також для вивчення природних процесів і явищ в умовах, що не порушуються людиною, в заповідниках заборонена будь-яка господарська діяльність, не дозволяється відвідування заповідника стороннім особам, в тому числі й туристам. На території заповідника забороняється будівництво, видобування корисних копалин, рубка лісу,...