Історія виникнення джерела живлення. Вплив батарейок та акумуляторів на навколишнє середовище та організм людини, його потенційна генетична небезпека. Єдине в Україні підприємство по переробці відпрацьованих батарейок. Регулювання питання утилізації.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет МАП

Кафедра агроекології

РЕФЕРАТ

з дисципліни "ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ У ГАЛУЗІ"

на тему: "ПЕРЕРОБКА БАТАРЕЙОК В УКРАЇНІ"

Виконала: студентка групи МЕГ-53

ЧЕМЕРИС А.І.

Перевірила:

ЖИГАЙЛО О.Л.

Одеса-2014

Зміст

• Вступ
• 1. Історія виникнення першого джерела живлення
• 2. Вплив батарейок на навколишнє середовище та організм людини
• 3. Єдине в Україні підприємство по переробці відпрацьованих батарейок
• 4. Регулювання питання з утилізації батарейок
• Висновок
• Перелік посилань

Вступ

У наш час батарейки широко використовують як джерела електроенергії. Вони забезпечують роботу: годинників, радіоприймачів, електронних ігор, ліхтариків та інших побутових приладів, які є у щоденному використанні кожної людини. Батарейки помітно полегшують наше життя. Завдяки сучасним технологіям створюються нові види елементів живлення, які підтримують роботу ноутбуків, відеокамер, стільникових телефонів, тих речей, без яких не можливо уявити сучасний світ. Не можна також недооцінювати їхню користь у галузі медицини, науки та техніки. Та варто також пам'ятати про негативні сторони, зокрема це стосується уже використаних батарейок. Адже коли батарейка припиняє підтримувати побутові прилади, вона автоматично перетворюється на непотріб, і її подальший шлях стає очевидним. Саме тоді проявляється основний негативний чинник, ще донедавна такої корисної речі. Люди щороку викидають мільйони тон непотрібних батарейок, більшість із них потрапляє на сміттєзвалища, і лише кілька відсотків від загальної кількості проходить безпечну утилізацію на спеціалізованих підприємствах. В Україні щодня з прилавків магазинів до споживачів надходить близько 10 тон батарейок, з них лише пів тони потрапляє у пункти призначені для утилізації або повторної переробки хімічних джерел енергії, усі інші елементи живлення люди не задумуючись викидають зі сміттям. Але така проблема існує не тільки в Україні, а у більшості країн світу. Недбало викинувши відпрацьовану батарейку, люди навіть не задумуються які шкідливі та незворотні наслідки може принести їх необдуманий вчинок. Адже при потраплянні у навколишнє середовище відбувається процес руйнації зовнішньої оболонки батарейки, і такі небезпечні метали потрапляють у Ґрунтові води та річки, тим самим забруднюючи наше довкілля.

1. Історія виникнення першого джерела живлення

Перше хімічне джерело електричного струму було винайдено випадково, в кінці XVII століття італійським вченим Луїджі Гальвані. Насправді ціллю вишукувань Гальвані був зовсім не пошук нових джерел енергії, а дослідження реакції піддослідних тварин на різноманітний зовнішній вплив. Зокрема, явище виникнення і протікання струму було виявлено при приєднанні смужок з двох різних металів до м'яза жаб'ячої лапки. Теоретичне пояснення процесу Гальвані розробив не правильно, однак його досліди стали основою для досліджень іншого італійського вченого Алессандро Вольта, який власне і сформулював головну ідею винаходу - причиною виникнення електричного струму є хімічна реакція, в якій приймають участь пластинки металів. Для підтвердження своєї теорії Вольт створив пристрій, який складався із цинкової і мідної пластин занурених в ємкість із соляним розчином. Саме цей пристрій став першим у світі автономним елементом живлення і прабатьком сучасних батарей. Сучасні джерела живлення зовні мають не багато спільного з приладами Алессандро Вольта, однак базовий принцип залишився незмінним. Будь - яка батарейка складається з трьох основних елементів - двох електродів, які називаються анод і катод, та електроліту який знаходиться між ними. Виникнення електричного струму - це побічний результат окислювально-відновної реакції, яка проходить між електродами. Струм який виходить, напруга та інші параметри батареї залежать від обраних матеріалів анода, катода та електроліту, а також від конструкції самої батареї. Всі батареї можна розділити на два великі класи - первинні та вторинні. У первинних елементах живлення хімічні реакції є незворотними, а у вторинних - зворотними. Відповідно - вторинні елементи, котрі відомі нам як акумулятори, можна відновити (зарядити), та використовувати знову.

2. Вплив батарейок на навколишнє середовище та організм людини

Батареї та акумулятори оточують нас всюди: пультах управління, різних пристроях, в мобільних телефонах, годинниках, автомобілях, ноутбуках. І часто, викидаючи їх разом з побутовими відходами, ми не замислюємося про негативну дію них на навколишнє середовище. Хоча такі, далеко не нешкідливі для природи і людини субстанції, як ртуть, свинець, кадмій, містяться практично в кожній батарейці і, потрапивши на полігон побутових відходів, разом із звичайним сміттям надають непоправної шкоди довкіллю. В Україні за рік на побутові звалища попадають близько 4 тис. тонн батарейок, які забруднюють землі і грунтові води. За підрахунками вчених, одна "пальчикова" батарейка забруднює важкими металами близько 20 кв. м. грунтів і 400 літрів води. За підрахунками експертів, вага викинутих за день батарей складає 12 тонн, щоб краще уявити - це велика вантажівка. З урахуванням того, що сміття ще й спалюють, то усі ці токсичні відходи потрапляють у атмосферу. Дані фактори пояснюють виникнення у суспільства низки тяжких хвороб, адже не тільки природа, а й людина, зокрема її організм, потерпає від шкідливих наслідків власної недбалості. Викинута на звалище батарейка може завдати істотної шкоди навколишньому середовищу. В елементах живлення містяться небезпечні речовини: ртуть, нікель, кадмій, свинець, літій, цинк, марганець. Потрапляючи у воду і грунт, вони в кінцевому підсумку повертаються в організм людини і можуть викликати самі різні захворювання, включаючи онкологічні. Їх не можна спалювати і закопувати в землю, допускається тільки екологічно чиста переробка або зберігання на спеціальних складах. Використання особливо небезпечних елементів живлення директива і зовсім забороняє (йдеться про батареях і акумуляторах, до складу яких входить більш ніж 0,0005% ртуті та понад 0,002% кадмію). Накопичення хімічних елементів у внутрішніх органах людини призводить до розвитку різних захворювань. З хімічних елементів найбільше в організмі людини накопичуються кадмій, хром - в нирках, мідь - у шлунково-кишковому тракті, ртуть - у центральній нервовій системі, цинк - в шлунку, руховому апараті. Детально слід виявити вплив так званих найнебезпечніших елементів, ними визнані: ртуть, свинець та кадмій. Ртуть - за своїми властивостями різко відрізняється від інших металів: у нормальних умовах цей елемент знаходитися в рідкому стані, має дуже слабку спорідненість до кисню. Ртуть є високотоксичною, кумулятивною (тобто здатною накопичуватися в організмі) отрутою. Вона вражає кровотворну, ферментативну, нервову системи і нирки. При надходженні в організм з навколишнього середовища ртуть розподіляється по органах і субклітинних структурах. В організмі ртутні сполуки проникають у різні органи і тканини, але найбільше їх виявляють у крові, печінці, нирках і головному мозку. Наслідками її діяльності є те, що в крові зменшується кількість еритроцитів, в печінці та нирках розвиваються дегенеративні зміни. У шлунково-кишковому тракті виникають сильні запальні процеси. Свинець - є одним із найпоширеніших у навколишньому середовищі токсичних елементів. Корисна його роль полягає у тому, що він є незамінним у багатьох галузях промисловості, а негативним є те, що цей елемент подібно ртуті має кумулятивні властивості. Він накопичується в кістках у вигляді нерозчинної сполуки, що не має безпосередньої отруйної дії. Однак під впливом певних умов запаси свинцю стають мобільними, він переходить у кров і може викликати отруєння, навіть у гострій формі. Кадмій - елемент високої токсичності. Він блокує роботу низки важливих для життєдіяльності організму ферментів. Крім того, кадмій вражає печінку, нирки, підшлункову залозу, здатний викликати емфізему або навіть рак легенів. Його шкідливість посилюється виключно кумулятивно. У зв'язку з цим навіть при незначній кількості надходження елемента, його вміст може через деякий час досягти небезпечної концентрації. Кадмій погано виводиться, і від 50 до 70% від загальної кількості утримується в організмі. Варто також зазначити, що солі кадмію володіють мутагенними і канцерогенними властивостями, і становлять потенційну генетичну небезпеку.

3. Єдине в Україні підприємство по переробці відпрацьованих батарейок

Основним організатором місць по збору відпрацьованих батарейок взяла на себе Всеукраїнська екологічна ініціатива (ВЕІ)"Очисти Україну - утилізуй батарейки" та Львівське державне підприємство "Аргентум". В Україні використані елементи живлення потрапляють не на утилізацію, а на звичайні звалища. При цьому суспільство мало обізнане з рівнем їхньої екологічної шкідливості. Однак шляхи для утилізації батарейок в Україні існують. У 2005 році львівське підприємство "Аргентум" почало ставити науковцям завдання: пошук способів переробки елементів живлення, а у вересні 2011 року на його базі відкрився відповідний завод. Тут процеси утилізації контролюють науковці й технологи, ретельно вивчаючи кожен вид елементів живлення. За перші місяці своєї діяльності підприємство перетворило у сировину півтори тон...