Напрями забезпечення еколого-збалансованого природокористування на регіональному рівні
Напрями забезпечення еколого-збалансованого природокористування на регіональному рівніМетодологічною основою сучасних концепцій раціонального природокористування є комплексні моделі раціонального або збалансованого природокористування. Провідною ідеєю концепції виступає оптимізація природокористування для соціально-економічного розвитку регіону в межах його екологічного потенціалу та збереження рівноваги в еколого економічних системах.Необхідність розробки концепції раціонального природокористування регіону виникла не тільки з причини погіршення екологічного стану навколишнього природного середовища регіону, але і з приводу закономірних тенденцій розвитку сучасного нераціонального природокористування; збільшення виробничих потужностей відповідно до вимог нових технологій; техногенного впливу виробництва не тільки на екосистеми регіону, але й на світовий простір.Концептуальні основи раціонального природокористування як на національному, так і на територіальному рівнях повинні бути єдині, та обов'язково враховувати специфічні особливості кожного регіону і кожного рівня управління.Причорноморський регіон України має свій особливий природний та ресурсний потенціал, однак за багатьма показниками економічного, соціального та екологічного розвитку відноситься до зони можливого еколого-економічного ризику, а за рівнем депресивності - до групи екологічнодепресивних територій, що повинно бути обов'язково враховано в концепції регіонального раціонального природокористування.Головною метою концепції на довгострокову перспективу є підвищення якості життя населення регіону, доведення показників конкурентоспроможності продукції регіону до світового рівня за рахунок впровадження нових наукоємних, ресурсозберігаючих технологій, створення стабільного господарсько-виробничого комплексу, який зможе ефектно функціонувати і розвиватися в нових економічних умовах.Досягнення цієї мети дозволить не тільки істотно підвищити життєвий рівень, але й якісно змінити характер життя населення, відкрити нові напрямки та рівні розвитку регіону, гарантувати збереження унікальної природи регіону й створення найкращих умов життя для майбутніх поколінь.Основні задачі, виконання яких забезпечить досягнення запланованої мети, включають:створення оптимальної збалансованої моделі еколого-економічного природокористування в регіоні; розробку інвестиційно-інноваційної моделі регіонального розвитку з метою підвищення конкурентоспроможності регіону; перехід до політики співвідношення функцій щодо регіонального розвитку між центральними та місцевими органами влади з обов'язковим урахуванням процесів, що відбуваються у світовому вимірі. Вирішення цих задач створить умови для покращення еколого-соціально-економічної ситуації в регіоні шляхом вирішення конфліктів інтересів між природ окористувачами, подоланням економічної кризи, вирішенням екологічних, економічних і соціальних проблем, а також зниженням рівня депресивності територій регіону.Створення оптимально-збалансованої моделі еколого-економічного природокористування передбачає:1. Екологізацію суспільства і створення умов для формування національної ідеології як системи політичних, правових, економічних, екологічних, етичних і філософських поглядів, які мають властивість відображати зміни під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів. Екологічна складова ідеології формує суспільну екологічну свідомість громадян і головні орієнтири регіонального та національного розвитку, що викликано потребами суспільства в екологічно-безпечному навколишньому природному середовищі.2. Усунення існуючих диспропорцій у розвитку господарсько виробничого комплексу регіону:зниження частки еколого-небезпечних підприємств в територіально-виробничому комплексі; забезпечення підприємств сучасними очисними спорудами, інноваційними ресурсозберігаючими, маловідходними і безвідходними технологіями, а також технологіями з повторним або замкнутим циклом використання природних ресурсів; зниження природо- і енергоємності технологій і продукції шляхом впровадження енергозберігаючих технологій; створення високотехнологічних проектів на основі конверсії та використання науково-технічного потенціалу, виробництво конкурентоспроможної експортної продукції; забезпечення комплексної переробки природної сировини та утилізації відходів, підвищення при цьому екологічної безпеки виробництва; завершення трансформації та ринкових перетворень в аграрному секторі економіки, особливо у сфері вдосконалення орендних відносин, визначеності й стабільності орендної плати власникам земельних паїв; завершення процесу реформування земельних відносин, удосконалення формування законодавчо-правової бази цього процесу, що створить умови для капіталізації економічних відносин; поповнення бюджетів місцевих органів влади для вирішення екологічних і соціальних проблем, а також реалізації природоохоронних заходів; створення державної політики дотації сільського господарства на впровадження альтернативних видів землеробства (біологічного, органічного та біодинамічного), вирощування екологічно-чистої продукції та компенсації впливу кліматичних факторів на отримання стабільної урожайності сільськогосподарських культур, розробку і впровадження державної політики закупівель сільськогосподарської продукції, державного регулювання ціноутворення, оподаткування, кредитування та лізингу сільськогосподарської техніки; забезпечення продовольчої безпеки регіону шляхом планування та прогнозування розвитку аграрного сектора економіки; створення умов для отримання конкурентоспроможної продукції сільського господарства і формування експортної політики регіону. 3. Розробка заходів та механізму залучення коштів місцевих органів влади для боротьби з підтопленням сільськогосподарських угідь, прилеглих територій та населених пунктів, вирішення соціальних проблем, які виникли внаслідок підтоплення, включає:розробку першочергових заходів щодо впровадження басейнових схем водокористування, обґрунтування гранично-допустимих навантажень на водні екосистеми, впровадження еколого-збалансованих моделей водокористування та керування режимом підземних вод у районах критичного розвитку підтоплення: промислово-міських агломераціях, зонах впливу водосховищ та зрошуваних масивів; оптимізацію структури масивів зрошення земель та антропогенних навантажень на водні екосистеми за рахунок впровадження водозберігаючих технологій, нормування водокористування та покращення фільтраційного захисту гідротехнічних споруд; оцінку кількісних та якісних запасів питної води з метою впровадження ресурсозберігаючих технологій та систем водозабезпечення населення; виконання детального інженерно-сейсмологічного районування територій промислово-міських агломерацій та комплексів Причорноморського регіону України (акваторії Чорного й Азовського морів) у зв'язку зі зниженням сейсмологічної стійкості забудованих підтоплених територій. За даними Інституту проблем національної безпеки Ради національної безпеки і оборони України рівень сейсмологічної стійкості деяких територій регіону знизився на 1-3 бали за шкалою MSK-64 внаслідок підвищення струшуваності водонасичених порід та ризику розвитку пливунів, суфозійних та тискотропних процесів, руйнування берегових зон в...
Другие файлы:
Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання
Кожна свідома людина повинна обов'язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні напрями державної по...
Моніторинг поверхневих вод Сандракського водосховища
Кожен майбутній економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасног...
Еколого-економічні інструменти раціонального природокористування
Групи економічних інструментів. Система екологічного оподаткування. Методи прямого регулювання цін. Форми еколого-економічних інструментів. Об’єкти та...
Управління екологічними ризиками інновацій
У монографії розглядаються методологічні і теоретико-методичні основи багатофакторного аналізу, урахування і управління екологічними ризиками інноваці...
Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки
Як свідчить досвід, проводити ефективну політику невиснажливого розвитку в державі досить важко навіть за умов процвітаючої економіки. Тим складнішою...
