Оцінка хімічної обстановки та прийняття рішення щодо організації захисту працюючого персоналу після аварії на об’єкті з виливом (викидом) НХР

Характеристика небезпечних хімічних речовин, їх типи та властивості, оцінка вибухо- та пожежонебезпечності. Ступіні захисту та принципи дезактивації. Заходи першої допомоги. ступінь вертикальної стійкості повітря. Визначення площі зони зараження.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Оцінка хімічної обстановки та прийняття рішення щодо організації захисту працюючого персоналу після аварії на об'єкті з виливом (викидом) НХР

Вихідні дані

НХР - хлор

Кількість, т - 70

Напрям вітру, град - 45

Швидкість вітру V, м/с - 1

?Т, ⁰С - +40

Дані прогнозу погоди - день, напівясно

Чисельність робітників, осіб - 1230

Забезпеченість ЗІЗ, % - 80

Час після аварії, год. - 2,5

Місце розташування людей (робітників) - просте укриття

Місце аварії - Алупка

Населений пункт - Ялта

Характер розливу НХР - вільно

Висота обвалування - не обваловано

1.Теоретична частина

1. Характеристика НХР хлор

Клас небезпеки - 2 («високонебезпечні»).

Група токсичності - до 2 («високотоксичні»).

Група за характером токсичності - «припікаючі».

1.1 Основні властивості

хімічний зараження дезактивація

Хлор (латинська назва Chlorum) Cl - хімічний елемент головної підгрупи VII групи періодичної системи Менделєєва, атомний номер 17, атомна маса 35,453; хімічна формула: Cl₂, молекулярна маса: 70,91.

Належить до сімейства галогенів. За своїми окисними властивостями хлор поступається лише перед фтором і приблизно рівноцінний кисню. Хімічно хлор дуже активний, безпосередньо з'єднується майже з усіма металами (із деякими тільки в присутності вологи або при нагріванні) і з неметалами (крім вуглецю, азоту, кисню, інертних газів), утворюючи відповідні хлориди. Причому з багатьма металами він реагує дуже енергійно з виділенням тепла і світла.

При нормальних умовах знаходиться в газоподібному стані. Газоподібний хлор - зеленувато-жовтий газ з характерним різким задушливим подразнюючим запахом. Колір рідкого хлору залежить від температури і змінюється від темно-зеленувато-жовтого при звичайній температурі до оранжево-жовтого при низькій температурі. Хлор важчий за повітря, при викиді в атмосферу димить.

1 кг рідкого хлору утворює 35 л газів. Густина сухого газоподібного хлору при нормальних умовах становить 3,214 кг/м³ (при 0 ⁰С і 101,3 кПа), тобто він, приблизно, в 2,5 рази важчий за повітря і тому накопичується в низьких ділянках місцевості, підвалах, криницях, тунелях тощо. Хлор проявляє хорошу проникаючу здатність в негерметичних спорудах. При атмосферному тиску хлор твердне при -102,4°С, перетворюючись в жовтувату кристалічну масу і зріджується у жовту важку рідину при -34°С (отже, навіть зимою, хлор знаходиться в газоподібному стані). Густина хлору в зрідженому стані 1560 кг/м³. У воді хлор розчиняється помірно добре. В одному об'ємі води при звичайній температурі розчиняється понад два об'єми хлору. Розчин хлору в воді називають хлорною водою. В результаті охолодження розчину хлору у воді (хлорної води) нижче 10⁰ С утворюються жовті кристали гідрату хлору.

При аварії та розливі рідкий хлор випаровується і димить, а з'єднуючись з водяною парою у повітрі стелиться над землею у вигляді туману зеленувато-білого кольору. Витікання хлору в зрідженому стані супроводжується закипанням рідини, особливо бурхливим, якщо температура навколишнього середовища значно вища за температуру кипіння хлору. З посиленням швидкості вітру прискорюється процес випаровування, за умов штилю випаровування рідини відбувається повільніше. Подавання води на поверхню рідкого хлору може призвести до його інтенсивного закипання, посилення випаровування та утворення великої кількості газоподібного хлору у вигляді хмари.

Більша частина рідкого хлору збирається в низькому місці у вигляді калюжі і залишається там за температури кипіння хлору (мінус 34 ⁰С). При цьому відбувається його випаровування під дією тепла ґрунту, сонячних променів і вітру з утворенням хмари.

В забудованій місцевості і на території промислових майданів хмара рухатиметься вздовж доріг і вулиць, відхиляючись від напрямку вітру; в міру нагрівання напрямок пересування хмари буде збігатися з напрямком вітру.

Розчиняючись у воді, забруднює водойми, усе живе у водоймах гине.

Потрапляння води у місце витікання (щілина, отвір), прискорює корозію металу ємкості, при цьому збільшується розмір отвору, посилюється витікання рідини.

На металевих поверхнях засобів захисту, приладів контролю, озброєння тощо, які мали контакт з хлором, можуть утворюватися раковини та інші корозійні пошкодження. Хлор пошкоджує деякі гумові матеріали.

Наявність хлору в повітрі призводить до зупинки двигунів внутрішнього згоряння та їх пошкодження.

1.2 Вибухо - та пожежонебезпечність

Чистий хлор - негорюча і вибухобезпечна, але пожежонебезпечна речовина (він підтримує горіння багатьох органічних речовин).

Газоподібні суміші хлору з воднем (7-89 об.%), вуглеводнями та їх похідними здатні до горіння і вибухів. Домішки СО, НСl, N₂, CО₂ в цих сумішах знижують їх вибухонебезпеку.

Вибухопожежонебезпечними є такі суміші газів: пари ацетону + хлор; водень + хлор (реагує на світлі, суміш здатна до детонаційного горіння); оксид азоту (NO) + хлор (реагує в присутності пари води); оксид вуглецю (СО) + хлор (реагує на світлі); вуглеводні (аліфатичні) + хлор (реагує на світлі); етилен + хлор. Усі кисневі сполуки хлору утворюють вибухонебезпечні суміші з речовинами, що легко окислюються. Оксиди хлору малостійкі й можуть самовільно вибухати, гіпохлорити при зберіганні повільно розкладаються, хлорати й перхлорати можуть вибухати під впливом ініціаторів.

Рідкий хлор, що містить більше 5% (мас.) трихлориду азоту, вибухонебезпечний. Ємність з рідким хлором може вибухнути при нагріві до високої температури (допускається не більше 30С), сильному ударі, терті, попаданні всередину ємності води.

1.3 Небезпека для людини

Хлор - сильнодіюча отруйна речовина, яка характеризується високотоксичною і подразнювальною дією, а також викликає хімічні опіки. Потрапляє в організм людини через органи дихання і шкіру. За ступенем дії на організм людини хлор належить до шкідливих речовин 2 класу небезпеки («високонебезпечні»), за ступенем токсичності - до 2 групи («високотоксичні»), за характером токсичності - до групи «припікаючі».

Найбільш небезпечний чинник - дія парів хлору через органи дихання. Він діє як на місці аварії, так і на великих відстанях від джерела викиду і розповсюджується із швидкістю вітрового перенесення хлору. Хлор у хмарі має смертельну концентрацію навіть у разі знаходження на значних відстанях від місця її утворення. Тому необхідно враховувати, що у напрямку поширення хлорної хмари створюється зона високої концентрації хлору, в якій настає миттєва задуха.

Небезпечні концентрації хлору в атмосфері можуть триматися від декількох годин до декількох діб, а зараження місцевості і води - ще більш тривалий час.

Граничнодопустима концентрація в повітрі робочої зони 1 мг/м³, в повітрі території підприємства 0,3 мг/м³, в повітрі населених пунктів 0,1 мг/м³. Дія хлору на людину протягом однієї хвилини за концентрації 3000 мг/м³ - смертельна, 300 мг/м³ - небезпечна, 30 мг/м³ - викликає задушливий кашель, 0,3 - 3,8 мг/м³ - визначається на запах, 0,9 - 8,7 мг/м³ - межа подразнюючої дії. Вражаюча концентрація - 0,01 мг/л; смертельна токсична доза - 0,1-0,2 мг/л.

Дія хлору протягом 30 - 60 хвилин у межах 100 - 200 мг/м³ - небезпечна для життя, вища концентрація миттєво викликає смерть. Наявність хлору в повітрі та його концентрацію можна визначити за допомогою універсального аналізатора типу УГ-2, а також приладами хімічної розвідки. Для визначення хлору можуть бути використані і такі види індикаторного паперу: йодокрохмальний, флуоресцеїновий та толуїдиновий.

Хлор викликає різке подразнення слизових оболонок очей, верхніх і глибоких дихальних шляхів і легенів. Пари діють на слизову оболонку шкіри, що викликає опіки слизової дихальних шляхів, шкіри та очей.

Гостре отруєння розвивається майже відразу. Летальний результат залежить від токсичної дози і може наставати як миттєво (блискавична форма) після декількох вдихів протягом однієї хвилини від ураження дихального і серцево-судинного центрів, а також спазму голосової щілини. Миттєва смерть може статися при концентрації хлору у повітрі понад 0,2 мг/л. При менших концентраціях смерть наступає протягом 20-30 хвилин унаслідок хімічного опіку та набряку легенів і асфіксії. Навіть при короткочасній дії хлору можливе набрякання легень. При вдиханні середніх і низьких концентрацій хлору з'являються тиск і біль у грудях, сухий кашель, прискорене дихання, різь в очах, сльозотеча, блювота, порушення координації, підвищення вмісту лейкоцитів у крові, підвищення температури тіла, можливі токсичне набрякання легенів, токсикогенний шок і метгемоглобінемія. Отруєння дуже малими концентраціями супроводжуються почервонінням кон'юнктиви, м'якого піднебіння і глотки,...