Методика розроблення планів з попередження надзвичайних ситуацій

Аналіз вимог щодо розроблення планів у сфері цивільного захисту. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.
Краткое сожержание материала:

Размещено на http:///

Размещено на http:///

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни «Цивільний захист»

Тема роботи: Методика розроблення планів з попередження надзвичайних ситуацій.

2012



ВСТУП

Екологічна обстановка у світі останніми роками погіршилась і вважається несприятливою. Засоби масової інформації майже щодня повідомляють про надзвичайні ситуації, що відбуваються у світі: лісові пожежі, повені, цунамі, землетруси, обвали, зсуви, селеві потоки, виверження вулканів, урагани, смерчі, снігові й пилові бурі та інші стихійні лиха, аварії і катастрофи на підприємствах і транспорті, що супроводжуються загибеллю людей, руйнуванням населених пунктів і об'єктів господарювання, у тому числі й у сільському господарстві, а часто забрудненням і зараженням довкілля. Тому дана тема є досить актуальною для вивчення.

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат [3, c. 167].



1. МЕТОДИКА РОЗРОБЛЕННЯ ПЛАНІВ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Кожен район, кожне місто, кожен район у місті розробляють комплексні плани заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Існує певна методика щодо розроблення таких планів. Спочатку потрібно вивчити вимоги до планів.

Вимоги щодо розроблення планів у сфері цивільного захисту наведено на рис.1.

Отже, перша вимога це цілеспрямованість, тобто особливу увагу необхідно приділити вирішенню завдань, пов'язаних із забезпеченням:

1) високого ступеню готовності органів управління;

2) надійності захисту виробничого персоналу;

3) стійкості системи оповіщення та зв'язку;

4) створення сил для локалізації та ліквідації НС [7].

Реальність забезпечується всебічним аналізом та оцінкою обстановки, яка може скластися на об'єкті, врахуванням специфіки місцевих умов а також часу необхідного для виконання запланованих заходів.

Рис. 1 Вимоги щодо розроблення планів у сфері цивільного захисту



Конкретність забезпечується визначенням характеру та об'ємів конкретних заходів та завдань, узгоджених між собою за цілями, місцю, часом, вибором способів виконання.

Крім того, в планах мають бути визначеними конкретні посадові особи, відповідальні за виконання заходів та здійснення контролю.

Точність означає, що в плані повинні бути розрахунки варіантів досягнення поставлених завдань по варіантах можливої обстановки та вибір з них оптимальних.

Гнучкість - можливість вносити необхідні уточнення та зміни в раніше намічені заходи у відповідності із мінливістю обстановки та умовами без перероблення плану в цілому.

Перспективність полягає у передбаченні змін в обстановці і відповідного маневру силами та засобами для створення відповідного резерву.

При розробці плану використовуються відповідні вихідні дані та довідкові матеріали. Не можна допускати шаблонів, схематизму, поверхневого та необґрунтованого підходу при плануванні [7].

Наступний етап це вивчення вихідних даних.

Вихідними даними є:

1) нормативно-правові документи;

2) рішення та вказівки вищого керівного органу;

3) характеристика об'єкту (території, споруд, будівель, в тому числі захисних);

4) результати оцінки ризиків виникнення НС того чи іншого характеру, включаючи загрозу терористичних актів і можливі наслідки НС для об'єкту;

5) відомості про сили і засоби, які можуть залучатися до проведення робіт з попередження НС та її ліквідації.

Останній етап - це розроблення плану дій органів управління, та сил щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації. План повинен складатися з двох частин (рис. 2).

Рис. 2 Розділи, які повинні міститися в пані щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації [7]

надзвичайний цивільний захист природний

В текстовій частині плану повинно міститися:

1) І РОЗДІЛ. Загальні положення:

а) статус «Плану» (у відповідності з якими керівними документами та нормативними розроблений план);

б) порядок координації та взаємодії з організаціями і установами центрального и відомчого підпорядкування, в компетенції яких знаходяться питання цивільного захисту, а також виконання завдань з ліквідації надзвичайних ситуацій;

в) підстави для введення «Плану» в дію повністю або частково;

г) основні завдання сил цивільного захисту з попередження та ліквідації НС.

2) II РОЗДІЛ. Висновки з оцінки техногенно-екологічної обстановки ( можливі наслідки НС, масштаби НС та ін.).

3) III РОЗДІЛ. Приведення в готовність та організація роботи в НС.

4) IV РОЗДІЛ. Сили , які залучаються до проведення аварійно-рятувальних, пошукових та відновлювальних робіт.

5) V РОЗДІЛ. Організація забезпечення заходів і дій цивільної оборони.

6) VI розділ. Організація управління, оповіщення та зв'язку.

В другій частині, тобто в додатках до плану, повинні міститися : календарний план основних заходів цивільного захисту при загрозі та виникненні НС, на кожну можливу НС (найменування заходів, відповідальний виконавець, строки виконання); схема (план) можливої обстановки; порядок оповіщення керівного складу; розрахунок (звідна відомість) сил та засобів цивільного захисту тощо [7].

2. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків НС природного характеру

Надзвичайні ситуації природного характеру - це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів чи надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо [4, c.11].

Надзвичайні ситуації природного характеру класифікують за ознаками, які наведено на рис. 3 [2].

На території України можливе виникнення практично всього спектра небезпечних природних явищ і процесів геологічного, гідрогеологічного та метеорологічного походження.



Рис. 3 Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій

Відповідно до Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» основними заходами у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного характеру є [1]:

1) інформування та оповіщення;

2) спостереження;

3) укриття та захист споруд;

4) евакуаційні заходи;

5) інженерний захист;

6) медичний захист.



Рис. 4 Надзвичайні ситуації природного характеру України

Інформування та оповіщення у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного характеру є основним принципом та головним і невід'ємним елементом усієї системи заходів такого захисту.

Інформацію у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного характеру становлять відомості про надзвичайні ситуації природного характеру, що прогнозуються або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного характеру, про виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, методи та способи їх захисту, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки.

Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру і постійне інформування населення про них забезпечуються шляхом:

1) завчасного створення і підтримки в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;

2) організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;

3) завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання з системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств, інших об'єктів підвищеної небезпеки;

4) централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передавання інформації.

Спостереження. З метою своєчасного захисту населення і територій від надзвичайних си...