Дії роти внутрішніх військ при участі в охороні громадського порядку та громадської безпеки в умовах руйнування (аварії) на хімічно небезпечних об’єктах

Отруйні речовини, що виділяються внаслідок аварії на хімічно небезпечному об’єкті. Можлива хімічна обстановка в районі виконання завдань з охорони громадської безпеки ротою внутрішніх військ. Особливості роботи командира роти в умовах хімічного зараження.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ТАКТИКИ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК

ДИПЛОМНА РОБОТА

освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” з навчальної дисципліни

“Службово-бойове застосування підрозділів внутрішніх військ”

Тема: “Дії роти внутрішніх військ при участі в охороні громадського порядку та громадської безпеки в умовах руйнування (аварії) на хімічно небезпечних об'єктах”

Харків-2008

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Характеристика хімічно небезпечних об'єктів та вражаючі фактори при їх руйнуванні (аварії)

1.1 Характеристика хімічно небезпечних об'єктів

1.2 Отруйні речовини, що виділяються внаслідок аварії на хімічно небезпечному об'єкті

РОЗДІЛ 2. Можлива хімічна обстановка в районі виконання завдань з охорони громадського порядку та громадської безпеки ротою внутрішніх військ

2.1 Характер можливих руйнувань (аварій) і особливості знаходження сильнодіючих отруйних речовин в атмосфері

2.2 Прогнозування наслідків руйнувань (аварій) на об'єктах, що містять сильнодіючі отруйні речовини

2.3 Вихідні дані для прогнозувань показників наслідків руйнувань (аварій) на об'єктах, що містять сильнодіючі отруйні речовини

2.4 Оцінка розмірів району руйнування (аварії)

2.5 Визначення втрат особового складу в районі руйнування (аварії)

2.6 Особливості прогнозування масштабів хімічного зараження приземного шару атмосфери в умовах міста

РОЗДІЛ 3. Робота командира роти при участі в охороні громадського порядку та громадської безпеки в умовах хімічного зараження (забруднення)

3.1 Особливості роботи командира роти в умовах хімічного зараження (забруднення)

3.2 Оцінка обстановки

3.3 Організація і керівництво бойовою службою

3.4 Постановка завдань з охорони громадського порядку і підготовка до їх виконання

3.5 Контроль за виконанням поставлених завдань та подання допомоги

Висновок

Список використаних джерел

ВСТУП

Радикальні соціально-політичні й економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, мають доленосне значення для її народу. Проте цей процес є надзвичайно складним. Ускладнює його, нарівні з іншими причинами, і те, що наше суспільство в останні роки зазнало величезних втрат через дестабілізацію суспільного життя в країні.

На сучасному етапі розвитку України, коли проходить подальше здійснення демократичних реформ, зберігається реально потенційна загроза безпеці людини й суспільства. Це пов'язано перш за все зі складною соціально-політичною, економічною та криміногенною обстановкою. Крім того, постійно з'являються умови виникнення серйозних аварій та катастроф техногенного характеру.

Розвитку держави серйозну небезпеку становлять аварії, пожежі, вибухи, раптові руйнування споруд, поява в атмосфері шкідливих речовин, які все частіше дають про себе знати й можуть призвести до значних людських жертв, завдати величезних збитків народному господарству, навколишньому середовищу та, нарешті, до масового невдоволення населення в районах уведення режиму надзвичайного стану у разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах.

У цих умовах пріоритетними стають завдання пов'язані з охороною громадського порядку, майна, евакуації населення і внутрішні війська МВС України довели, що вони є стабільною державною структурою, спроможною швидко мобілізуватися й ефективно виконати поставлені завдання в умовах аварії (руйнування) на хімічно небезпечному об'єкті.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБЄКТІВ ТА ВРАЖАЮЧІ ФАКТОРИ ПРИ ЇХ РУЙНУВАННІ (АВАРІЇ)

1.1 Характеристика хімічно небезпечних об'єктів

Аварії з викидом (розливом) хімічних речовин - аварія на хімічно небезпечному об'єкті, що супроводжується викидом (розливом) небезпечних хімічних речовин, яка може призвести до загибелі чи хімічного ураження людей.

Усього в Україні функціонує 1810 об'єктів господарювання, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності понад 283 тисячі тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі - 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку. Окрім отруйності, багато хімічних речовин є легкозаймистими, а часто і вибухонебезпечними.

Прикладом можуть служити трагедія, що сталася у 1984 році у Бхопалі (Індія): на хімічному комбінаті в результаті аварії й викиду отруйного газу загинуло понад 4 тисячі чоловік і десятки тисяч людей після ураження ізоціанатом одержали важкі ускладнення, аварія на хлоропроводі у 1995 році на Запорізькому титаномагнієвому комбінаті в результаті витоку 140 кг хлору постраждало 18 чоловік, аварія на золотодобувній артілі в Румунії в результаті витоку ціаніту у річку Прут завдано величезних збитків природі, народному господарству.

Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється у часі і просторі.

У народному господарстві України діє понад 1200 крупних вибухо- та пожежонебезпечних об'єктів, на яких зосереджено понад 13,6 млн. тонн твердих і рідких вибухо- та пожежонебезпечних речовин.

Щорічно в дим та попіл перетворюються величезні матеріальні цінності. Кожну годину гине 1 чоловік і близько 20 чоловік отримують опіки та травми.

Аварія на трубопроводі - аварія на трасі трубопроводу, пов'язана з викидом (розливом) шкідливих хімічних чи пожежо- вибухонебезпечних речовин, що призвела до загибелі людей чи отримання ними тілесних ушкоджень чи завдала шкоди дозвіллю.

Аварія з викидом (розливом) радіоактивних речовин - аварія на радіаційно небезпечному об'єкті, яка спричинила викид (розлив) радіоактивних речовин за межі встановлених захисних бар'єрів і (чи) потужність дози іонізуючого випромінювання перевищує встановлені норми і загрожує довкіллю.

Серед потенційно небезпечних об'єктів особливе місце займають радіаційні небезпечні об'єкти (РНО). До типових РНО належать: атомні електростанції (АЕС), підприємства з виготовлення ядерного палива, з переробки ядерного палива і поховання радіоактивних відходів; науково-дослідницькі та проектні організації, які працюють із ядерними реакторами; ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту та ін.

На території України є 5 АЕС з 14 енергетичними ядерними реакторами, 2 дослідних ядерних реактора та більше 8-ми тисяч підприємств і організацій, які використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та медичній практиці різноманітні речовини, а також зберігають та переробляють радіоактивні відходи.

Радіаційні аварії - це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, не передбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об'єктів, в кількостях понад установлену межу їх, безпечної експлуатації.

Найбільш небезпечними з усіх аварій на РНО є аварії на атомних електростанціях з викидом радіонуклідів в атмосферу й гідросферу, що приводить до радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Особливо серйозні наслідки пов'язано з аварією на Чорнобильській АЕС. І сьогодні АЕС держать всіх у напрузі так 5.березня 2001 року. внаслідок поломки циркуляційного насосу спрацювала аварійна система захисту 1-го реактора на ЧАЕС. Реактор було зупинено більш чим на 2 години. 15.жовтня 2001. через несправність системи охолодження реактора на тій же ХАЕС повністю було зупинено 1-енергоблок. Протягом 2001 року зареєстровано 23 такі надзвичайні ситуації.

Аварія на підземній споруді - небезпечна подія на шахті, гірничій виробці, підземному складі чи сховищі, у транспортному тунелі чи рекреаційній печері, пов'язана з раптовим повним чи частковим руйнуванням споруд, що створює загрозу життю і здоров'ю людей, які там перебувають, і (чи) завдає матеріальних збитків.

Хімічно небезпечні руйнування (аварії) на підприємствах, споживаючих або хранящих СДОР, на транспортних засобах, що здійснюють їхнє перевезення, - це руйнування (аварії), що супроводжуються витоком або викидом отруйних речовин з ушкодженої тари, технологічного устаткування (установок ) підприємств, і інші події, що можуть призвести до поразки людей і сільськогосподарського тварин, а також до зараження повітря, вододжерел, місцевості й об'єктів, що знаходяться на ній.

Основним вражаючим фактором у цих випадках є сполучення різних видів фазових станів СДОР (пару, аэрозолей, аэросуміші) з визначеним носієм або середовищем (повітря, вода, різні поверхні).

Площа, у межах якої буде виявлятися вражаюча дія СДОР, складає зону хімічного зараження. Вона містить у собі вогнище руйнування (аварії), район руйнування (аварії) і зону поширення СДОР.

Вогнище руйнування (аварії) - площа, що включає як саме місце руйнування, так і прилягаючу до нього площа розтікання (розкидання) СДОР.

Район руйнування (аварії) - площа, у межах якої хмара СДОР володіє найбільшими вражаючими можливостями. Значення радіуса даного району залежить від типу СДОР, умов збереження, температури навколишнього середовища і виду руйнування (аварії).

Зона поширення СДОР - площа хімічного зараження повітря за межами району руйнування (аварії), створювана в результаті поширення хмари СДОР по напрямку вітру...