Фінансовий механізм

У структуру фінансового механізму входять п'ять взаємозалежних елементів: фінансові методи, фінансові важелі, правове, нормативне й інформаційне забезпечення. Структура фінансового механізму представлена на рис.1.

Фінансовий метод можна визначити як спосіб впливу фінансових відносин на господарський процес. Фінансові методи діють у двох напрямках: по лінії керування рухом фінансових ресурсів і по лінії ринкових комерційних відносин, пов'язаних з порівнянням витрат і результатів, з матеріальним стимулюванням і відповідальністю за ефективне використання грошових фондів. Ринкове втримування у фінансові методи вкладається не випадково. Це обумовлено тим, що функції фінансів у сфері виробництва й обіги тісно пов'язані з комерційним розрахунком.

Комерційний розрахунок являє собою метод ведення господарства шляхом порівняння в грошовій (вартісної) формі витрат і результатів господарської діяльності. Метою застосування комерційного розрахунку є одержання максимальних доходів або прибутку при мінімальних витратах капіталу в умовах конкурентної боротьби. Реалізація зазначеної мети вимагає порівняння розмірів вкладеного (авансованого) у виробничо-торговельну діяльність капіталу з фінансовими результатами цієї діяльності.

При цьому необхідно розрахувати й зіставити різні варіанти вкладення капіталу по заздалегідь прийнятому критерії вибору (максимум доходу або максимум прибутку на рубль капіталу, мінімум грошових видатків і фінансових втрат і ін.). У закордонній господарській практиці вимога порівняння розмірів вкладеного у виробництво капіталу з результатами господарської діяльності позначається терміном "инпут-аутпут" (input-output).