Система непрямого оподаткування підприємств в Україні

Теоретичні аспекти непрямого оподаткування в діяльності підприємств. Механізм нарахування та порядок сплати непрямих податків. Фінансово-економічна характеристика ДП ПМК-59 ВАТ "Чернігівводбуд", аналіз нарахування та сплати податків на підприємстві.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Вступ

Особливе місце у фінансових відносинах підприємства належить взаємовідносинам з державним бюджетом та цільовими бюджетними і позабюджетними грошовими фондами з приводу нарахування і сплати податків і зборів. Ці відносини виникають з моменту створення підприємства і тривають упродовж усього періоду його функціонування. Визначення суми податків і зборів які має сплачувати підприємство за результатами своєї діяльності, забезпечення своєчасності і повноти податкових розрахунків, оптимізація податкового навантаження (податкове планування) є важливими напрямками роботи фінансових служб підприємства .

В економіці України непрямі податки відіграють надзвичайно важливу роль. Вони становлять значну частку дохідної частини державного бюджету і виступають одним із істотних засобів перерозподілу національного доходу.

Непрямі податки включаються у вигляді надбавки до ціни товару або послуги, а тому є одним із важелів впливу держави на споживання, а отже, й на виробництво товарів та послуг.

Природа непрямих податків полягає в тому, що ці податки додаються до ціни підприємства на етапі обміну в суспільному процесі матеріального виробництва і в такий спосіб збільшують відпускну ціну підприємства і одночасно купівельну ціну товарів (робіт, послуг) для споживачів. Тобто, оподаткування відбувається в момент споживання.

Непрямі податки можуть існувати у вигляді специфічних акцизів, універсальних акцизів (податок на додану вартість), мито.

Метою курсової роботи є висвітлення системи непрямого оподаткування підприємств в Україні, механізм нарахування та порядок сплати непрямих податків, а також знаходження можливих шляхів вдосконалення механізму непрямого оподаткування.

Реалізація мети обумовила визначення і розв'язання наступних завдань курсової роботи:

Ш характеристика теоретичних аспектів непрямого оподаткування підприємств;

Ш методика розрахунку непрямих податків на підприємстві ПМК-59 ВАТ «Чернігівводбуд».

Об'єктом дослідження в даній курсовій роботі виступає ДП ПМК-59 ВАТ «Чернігівводбуд».

1. Теоретичні аспекти непрямого оподаткування в діяльності підприємств

1.1 Економічна сутність податків та їх види

Податки - це система обов'язкових платежів підприємств, організацій, установ та населення, що є одним з основних джерел формування доходів державного бюджету на всіх його рівнях.

За економічною суттю податки є відносинами, які виникають між державою і юридичними та фізичними особами з приводу примусового відчуження нею частини новоствореної вартості в грошовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансування державних видатків. Податки впливають на такі показники фінансово-господарської діяльності як: ціна продажу продукції, дохід від реалізації продукції, собівартість продукції, операційний прибуток, чистий прибуток підприємства, швидкість обертання обігових коштів, платоспроможність, напрямки використання прибутку тощо. Податки є економічною базою функціонування держави і найважливішою формою регулювання ринкових відносин. Вони становлять 80-95% дохідної частини державного бюджету. Все, що пов'язане зі споживанням держави, закладено в податках.

Діалектика податків полягає в тому, що з одного боку, податки зменшують доходи підприємств та інших суб'єктів господарювання, юридичних осіб та громадян, скорочуючи тим самим виробниче та особисте споживання. З іншого боку, саме за рахунок податків держава формує фонд грошових коштів, з допомогою якого розширює державний попит і споживання. Таким чином, податки змінюють структуру попиту і споживання. За рахунок коштів державного бюджету фінансуються капітальні вкладення в економіку держави, соціальний захист населення, соціально-культурна сфера, науково-дослідні роботи, управління та оборона держави.

В Україні принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів та обов'язкових платежів, напрями їх зарахування, платників податків і об'єкти оподаткування та відповідальність за порушення законодавства про податки визначає Закон України «Про систему оподаткування» від 08.02.1997 р. № 77/97 - ВР (зі змінами та доповненнями). Право встановлювати нові та замінювати раніше діючі податки має тільки Верховна Рада України.

Необхідно визначити, що сучасна податкова система України відповідає перехідному стану економіки і практично знаходиться на стадії формування. Державою на сьогодні встановлено більше чотирьох десятків різного роду податків, зборів та обов'язкових платежів. Однак дійової податкової системи, яка б стала основним інструментом регулювання економіки держави, формування доходів, бюджету, стимулювання підйому ділової активності, обмеження росту цін та інфляції, Україна поки що немає. Саме ця обставина є однією з основних, які стримують економічний розвиток держави.

Стабілізація податкової системи, посилення стимулюючої ролі податків в Україні пов'язують з прийняттям Податкового кодексу - основного економічного закону держави.

Оптимальна система оподаткування діяльності підприємств повинна відповідати таким вимогам:

ь вона повинна носити антициклічний характер, сприяти стабілізації, оздоровленню економіки країни загалом, її пропорційному та збалансованому розвитку;

ь кожен податок мусить мати цільове призначення, тобто конкретний вид видатків у бюджеті, на покриття яких цей податок стягується. Наприклад, податки, що стягуються з працівників, повинні фінансувати соціальні програми, рентні платежі, податки на майно, природні ресурси тощо, направлятися на структурну перебудову економіки. Знеособлений податок зумовлює його непродуктивне використання з боку уряду;

ь умови оподаткування мають бути простими і зрозумілими платникам податків, не допускати довільного тлумачення;

ь платники податків мусять мати інформацію, на які цілі використовуються кошти, стягнені з них у формі податків;

ь нові податки можуть вводитися тільки для покриття відповідних витрат, а не для ліквідації бюджетного дефіциту;

ь система оподаткування мусить мати мінімум необґрунтованих пільг, бути ув'язаною із загальною політикою ціноутворення та оплати праці;

ь витрати на утримання податкових служб та реалізацію податкового законодавства, зокрема у стягненні податків, мусять бути мінімальними;

ь податки слід стягувати у зручний для платників час і сприйнятливими для них методами;

ь ставки податків не повинні перевищувати аналогічних ставок в сусідніх країнах. В іншому випадку в ці країни буде проходити перелив капіталу;

ь система оподаткування повинна бути рівною та справедливою для всіх платників податків, тобто передбачити захист економічних інтересів підприємств, які працюють успішно, та диференціацію ставок оподаткування для тих, хто створює національне багатство країни, і тих, хто його перерозподіляє;

ь система оподаткування мусить бути одночасно і відносно стабільною і гнучкою. Гнучкість системи оподаткування полягає в тому, що вона повинна адекватно відповідати економічному та соціальному станам країни. Разом з тим, необхідно виключити часті перегляди законодавчих актів, бо це дезорганізує підприємницькі структури, не дозволяє планувати їх фінансово-економічну діяльність.

Практика оподаткування використовує кілька видів непрямих податків: універсальні та специфічні акцизи, а також мито. Специфічні акцизи встановлюються на обмежений перелік товарів. У цьому разі застосовуються диференційовані ставки для окремих груп, видів товарів.

Універсальні акцизи виникли на початку нашого століття. Вони відрізняються від специфічних тим, що мають ширшу базу оподаткування та уніфіковані ставки. У податковій практиці використовуються три форми універсальних акцизів.

Податок з продажу. Застосовується у сфері оптової та роздрібної торгівлі. Об'єктом оподаткування є реалізація товарів на заключному етапі. При цьому оподаткування здійснюється один раз. Ця форма використовувалась нетривалий час в останній період існування Радянського Союзу, але поширена в інших країнах.

Податок з обороту. Стягується з валового обороту на всіх стадіях руху товарів. При цьому допускається подвійне оподаткування, оскільки у валовий оборот включаються податки, що були сплачені раніше. Цей податок широко і протягом тривалого періоду (з початку 30-х і до початку 90-х років) використовувався у Радянському Союзі. Ставки податку з обороту були диференційовані за видами товарів.

Податок на додану вартість. Сплачується на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг.

Об'єктом оподаткування є не валовий оборот, а додана вартість. При цьому застосовуються уніфіковані ставки. Це полегшує обчислення податку і контроль за його надходженням. Обчислення і стягнення податку на додану вартість потребує чіткого визначення об'єкта оподаткування - доданої вартості. Можливі два способи її визначення: заробітна плата + прибуток; виручка від реалізації - матеріальні витрати. Цей податок набув значного поширення в країнах Західної Європи.

В Україні використовуються три види непрямих податків: податок на додану вартість (універсальний акциз), акцизний збір (специфічний акциз) та мито.

Податок на додану вартість. Податок на додану вартість (ПДВ) ? непрямий податок на дода...