Аналіз еволюції теорії податків. Класична теорія податкових відносин. Роль кейнсіанської школи в теорії податків. Поняття теорії монетаризму. Особливості сучасних податкових теорій. Синтез податкових теорій в сучасній системі оподаткування України.
Краткое сожержание материала:

54

Размещено на

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Податки в економічній теорії
• 1.1 Сутність класичної теорії податкових відносин
• 1.2 Роль кейнсіанської школи в теорії податків
• 1.3 Основні поняття теорії монетаризму
• Розділ 2. Аналіз еволюції теорії податків
• 2.1 Порівняльна характеристика кейнсіанської школи і монетаризму
• 2.2 Аналіз факторів, що впливають на еволюцію бюджетно-податкової політики на сучасному етапі
• 2.3 Оцінка рівня розвитку бюджетно-податкової політики на сучасному етапі на рівні місцевих бюджетів
• Розділ 3. Податкові теорії та їх застосування в сучасній системі оподаткування України
• 3.1 Основні особливості сучасних податкових теорій
• 3.2 Синтез податкових теорій в сучасній системі оподаткування України
• Висновки
• Список використаної літератури
• Додатки

Вступ

Податки є не лише головним джерелом доходів бюджету, але й потужним фінансовим інструментом регулювання економіки. Здійснюючи регулювання економіки через податки, держава шляхом зменшення або збільшення маси податкових надходжень, зміни ставок податків і форм оподаткування, надання податкових пільг може сприяти створенню умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, стимулювати інвестиційну, інноваційну й підприємницьку активність.

Становлення податкової системи в Україні розпочалося без належного теоретичного обґрунтування. За основу використовувалися західні моделі оподаткування, але при цьому не враховувалися специфічні особливості соціально-економічного розвитку країни, пов'язані з глибокою деформацією інфраструктури економіки України, рівнем розвитку сучасних форм грошового обігу в Україні і в західних країнах. Всі ці фактори визначають нестабільний характер податкової політики і справляє негативний вплив на розвиток макро - і мікроекономічних процесів у державі.

Податкова політика виявилася відірваною від структурної політики, яка в нинішніх умовах повинна бути основою економічної політики, створила значні податкові навантаження на товаровиробників, обумовила вилучення обігових коштів підприємств, спричинила зростання цін на продукцію, відкрила легальні і нелегальні шляхи для ухилення від сплати податків. Фактично податки на сьогодні використовуються як пасивний інструмент для забезпечення загальнодержавних потреб.

Для підвищення дієвості податкового механізму в державному регулюванні економіки країни необхідно посилити наукове обґрунтування податкової політики, з метою забезпечення економічного розвитку, розвитку науки, освіти і культури, охорони здоров'я та дотримання прав людини.

Виникнення багатьох теоретико-методологічних проблем та практичних протиріч з приводу оподаткування, що загострилися у зв'язку з розробкою Податкового кодексу вимагає поглиблення дослідження економічної суті податків, їх еволюції розвитку і ролі у ринковій економіці, функцій податків і принципів формування податкової політики, методів оцінки податкового навантаження та його перерозподілу, взаємодії податків з іншими елементами економічної системи тощо.

Найбільш вагомими роботами в теорії податків є праці класиків Дж. Кейнса, Е. Селігмана, А. Сміта, у яких сформульовано основоположні принципи оподаткування, що не втратили своєї актуальності і в сучасних умовах. Сучасні макро- та мікроекономічні аспекти теорії оподаткування, викладені в розробках відомих зарубіжних учених, - Е. Аткінсона, Бланкарта, Р. Масгрейва, Самуельсона, Дж. Стігліця.

Значний внесок у розвиток теоретичних проблем формування та функціонування механізму державного регулювання економіки, а також податкової системи як основного його засобу в умовах переходу від централізовано-керованої до ринкової економіки, удосконалення механізму функціонування податків в Україні належить вітчизняним ученим: О. Амоші, О. Василику, В. Вишневському, В. Геєцю, І. Лукінову, І. Луніній, П. Мельнику, А. Соколовській, В. Суторміній, В. Федосову, М. Чумаченку, Л. Шаблістій, російським ученим: В. Пушкарьовій, Д. Чернику, Т. Юткіній та іншим.

Актуальність теми. У 90-х рр. минулого століття Україна була вимушена практично з нуля будувати власну систему оподаткування. Вона мала водночас як відповідати вимогам ринкової системи господарського регулювання, так і виходити зі специфічних рис трансформаційних процесів, що відбувалися в українській економіці. Недосконалість нормативних актів у сфері оподаткування, часто некритичне копіювання досвіду розвинутих країн, невпинне загострення трансформаційної кризи призвели до формування в країні складної, заплутаної, суперечливої та неефективної податкової системи. Кроки, які останнім часом зроблено Україною у напрямі модернізації податкової системи, не знімають потреби в підготовці та здійсненні її більш ґрунтовних перетворень, спрямованих на формування передумов та стимулів для запровадження інноваційної моделі соціально-економічного розвитку.

В умовах переходу до ринкової економіки важливим завданням економічної політики держави є створення й забезпечення функціонування в країні ефективної податкової системи. Як економічна форма та важливий регулятор взаємовідносин між громадянами, з одного боку, та державою - з іншого, податкова система в ринкових умовах стає, по суті, єдиним гнучким засобом державного впливу на економічну активність громадян і контролю за формуванням і розподілом грошових доходів населення. Ефективно виконувати цю функцію вона може лише за умов забезпечення цілеспрямованого її регулювання як на етапі формування, так і на етапі практичної реалізації через відповідні інститути законодавчої й виконавчої влади. Таким чином, податкова система, виступаючи фактором впливу на стан економічної діяльності громадян, та як наслідок - на економіку країни, потребує регулювання з боку державних органів.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є дослідження, формування та оцінка податкової політики, виходячи з положень класичної, кейнсіаньскої та монетаристської економічних теорій.

Досягнення цієї мети зумовило вирішення таких завдань:

1) аналіз теорій податкових відносин: класичної, кейнсіанської та монетаризму;

2) порівняльна характеристика податкових теорій на прикладі кейнсіанської школи та монетаризму;

3) аналіз факторів, що впливають на еволюцію бюджетно-податкової політики та оцінка її рівня розвитку на сучасному етапі;

4) розгляд основних особливостей сучасних податкових теорій та їх вплив на систему оподаткування України.

Об'єктом дослідження є класична й кейнсіанська теорії податкових відносин та монетаризм.

Предмет дослідження є еволюція теорій податків.

Методи дослідження. Теоретична й методологічна основа роботи ґрунтується на положеннях економічної науки, викладених у працях зарубіжних і вітчизняних учених, зокрема тих, що спеціалізуються у сфері податкової теорії.

Розділ 1. Податки в економічній теорії

1.1 Сутність класичної теорії податкових відносин

Податкова політика поєднує в собі дві суперечливі функції-мети:

фіскальну (наповнення державної казни доходами);

стимулюючу (розвиток ефективних економічних відносин).

Головне завдання фіскальної функції - зібрати якомога більше податків до бюджету, стимулююча функція орієнтована на помірне обмеження податкових зборів для того, щоб бізнес "не зачахнув", а розвивався далі [13, с.357].

Важливість грамотного проведення податкової політики і її значний вплив на національну економіку за останні 30 років була визнана широкими кругами суспільства і оцінена по гідності. Основи ж системного підходу до податків були закладені приблизно 230 років тому класиком економічної теорії Адамом Смітом [6, с.59].

Спроби описати оподаткування як систему робилися і раніше (наприклад, Франсуа Кене або Уїльямом Петті в "Трактаті про податки"), проте заслуга А. Сміта в тому, що він, проаналізувавши праці своїх попередників, зміг вперше збудувати достатньо чітку картину податкової системи. Він негативно ставився до податків, він вважав, що це є вилучення народних ресурсів, які можна було б використовувати на створення нової продукції та підвищення продуктивності праці. Отримання доходів з цього джерела, на його думку, неефективне, тому що призводить до обмеження накопичення капіталу, зростання національного доходу та розвитку продуктивних сил. Він вважає, що непрямі податки підвищують не тільки ціну виробу, а й витрати підприємства, а це може призвести до зменшення обсягів виробництва та реалізації. Податок на заробітну плату об'єктивно знижує споживчу спроможність споживачів, попит на ринку товарів і послуг, пропозицію виробників і негативно впливає на стан економіки держави.

А. Сміт, як і решта представників класичної школи, визнавав за податком тільки фіскальну функцію. На його думку, податки є "необхідними злом", оскільки вони пригноблюють підприємницьку активність і не дають повною мірою розвинутися економіці, але в той же час вони необхідні для підтримки держави [10, с.132].

Ще один представник класичної школи Давід Рікардо, при всій його нетерпимості до податків (відома його репліка, висловлена їм в 1819 г. на засіданні в Палаті Общин: "Я воро...