Методика заповнення декларації з податку на додану вартість юридичними особами

Сукупність податків і зборів до бюджету та внесків до державних цільових фондів. Методика заповнення декларації з податку на додану вартість юридичними особами. Розрахунок податків відповідно до отриманої декларації. Елементи системи оподаткування.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Методика заповнення декларації з податку на додану вартість юридичними особами»

з дисципліни «Податкова система»

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1: Методика заповнення декларації з податку на додану вартість юридичними особами

Розділ 2: Розрахунок податків відповідно до отриманої декларації

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури

ВСТУП

Система оподаткування - сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та внесків до державних цільових фондів, що справляються у визначеному порядку.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є податок на додану вартість, тому необхідно навести класифікацію ПДВ за певними ознаками:[4, с.75-80]

1) за формою оподаткування: - непрямий податок;

2) за економічною ознакою об'єкта оподаткування: - податок на споживання;

3) за рівнем державних структур: - загальнодержавний податок;

4) за формою стягнення: - окладний податок;

5) за способом зарахування податкових надходжень: - закріплений податок;

7) відносно до джерела сплати: - податок, що включається в ціну товару.

Основними елементами системи оподаткування ПДВ є:

1) суб'єкт податку:

- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;

- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і підлягає обов'язковій реєстрації;

- будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України товари, роботи, послуги, в обсягах, які підлягають оподаткуванню;

- особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

2) об'єкт податку:

- операції з постачання товарів, робіт, послуг, що здійснюються на митній території України;

- операції з імпортом;

- операції з експортом.

3) ставки податку:

Податковим кодексом передбачено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно, ставка податку становить 20 % і 0%; з 1 січня 2014 року -- 17% і 0 %.

4) джерело сплати податку:

Джерело сплати - виручка від реалізації товарів та послуг.

5) податковий період:

Звітний (податковий) період може дорівнювати одному календарному місяцю, а у особливих випадках, визначених ПКУ, звітним періодом може бути календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

- якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

- якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація подається за базовий податковий період - місяць, протягом 20-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

Платник податку повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазаначену в декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання декларації.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця, між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.

РОЗДІЛ 1. Методика заповнення декларації з податку на додану вартість юридичними особами

1.1 Історія виникнення ПДВ

Особливе поширення в світовому співтоваристві податок на додану вартість отримав в 50-х роках XX століття. Хоча вперше був запроваджений в Німеччині в 1916 р. як податок на всю суму товарного обороту. Однією з перших країн західної Європи, де був застосований податок на додану вартість, була Франція. Тут ПДВ використовується з 1954 року. Навряд чи можна говорити, що він однаково інтенсивно почав застосовуватися у всіх країнах (наприклад, в Швейцарії він не використовується досі). У США і Канаді так і не змогли знайти переконливих аргументів на користь цього податку, крім того, його вважають таким, що суперечить конституції США.

Затвердження податку на додану вартість викликало немало суперечок, однак податкове законодавство 57 країн світу (в тому числі 17 європейських) міцно закріпило його як один з основних каналів надходження в дохідну частину бюджету, наприклад, у Франції -- 38%, Німеччині -- 28%, Іспанії -- 24,9%, Данії -- 19%, Великобританії -- 17% державного бюджету.[2]

В Україні ПДВ був запроваджений у 1992 році і став основним непрямим податком (найбільшим джерелом доходів держави).[5]

Попередник ПДВ (податок з обороту) був невід'ємним елементом адміністративної системи ціноутворення. Фактично, це був не податок з обороту в класичному розумінні, а своєрідний акциз, що має індивідуальні норми обкладання для окремих товарів. Тому перехід на ринкове ціноутворення вимагав переходу до сучасної форми оподаткування споживання і з 1 січня 1992 року на зміну впровадженому в 1991 році податку з продажу і традиційному в плановій економіці податку з обороту був введений ПДВ.[7]

При цьому слід зазначити, що в умовах перехідного періоду, на початку 90-х років, наша економіка була не готовою до введення ПДВ. Нездатність державних органів влади правильно використовувати фіскальні функції ПДВ та часті зміни податкової політики призвели до появи значних негативних наслідків його функціонування. Зокрема, ставки ПДВ змінювалися три рази.

Законом України «Про податок на додану вартість» 1991 року було встановлено ставку в розмірі 28 %, а вже через рік Декретом КМУ знижено до 20%. У травні 2003 року вона знову піднялася до рівня 28 %. Враховуючи масове ухилення від його сплати, результату це не принесло.

Тому, новим Законом України «Про ПДВ» від 03.04.97 р. № 168 (із змінами та доповненнями) ставку ПДВ було знижено до 20 %.

Отже , ПДВ - це загальнодержавний податок, який займає центральне місце в системі непрямого оподаткування в Україні та справляється на підставі Податкового кодексу.

1.2 Елементи системи оподаткування ПДВ

декларація податок доданий вартість

До найважливіших елементів податку на додану вартість відносяться:

· суб'єкт податку:

- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;

- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і підлягає обов'язковій реєстрації;

- будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України товари, роботи, послуги, в обсягах, які підлягають оподаткуванню;

- особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;[1]

Стаття 181 ПКУ - визначає вимоги, щодо реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, тобто тих хто підлягає обов'язковій реєстрації, як платник ПДВ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів та послуг в тому числі з використанням локальної, або глобальної комп'ютерної мережі протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 300 000 грн.[1]

· об'єкт податку:

- операції з постачання товарів, робіт, послуг, що здійснюються на митній території України;

- операції з імпортом;

- операції з експортом.

· ставки податку:

Податковим кодексом передбачено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно, ставка податку становить 20 % і 0%; з 1 січня 2014 року -- 17% і 0 %.

1.3 Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 0%, операції, які не оподатковуються та операції, які звільнені від оподаткування

· Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою:

1) експорт товарів, робіт та послуг;

2) постачання товарів:

- для заправки або забезпечення морських суден;

- для заправки або забезпечення повітряних суден;

- для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством;

- магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. У разі подальшого вивезення таких товарів за межі митної території України податок не справляється (у тому числі за нульовою ставкою).

3) постачання таких послуг:

- міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспор...