Акцизний податок у системі оподаткування України

Акцизний податок як форма специфічних акцизів, елементи його справляння, механізм обчислення, порядок та терміни сплати. Аналіз акцизного збору в сучасних економічних умовах України. Виявлення шляхів вдосконалення організації нарахування і сплати.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний економічний університет

Кафедра фінансів

Курсова робота

Акцизний податок у системі оподаткування України

Виконала:

студентка 33 групи

комерційного факеультету

Шапошникова К.В.

Науковий керівник:

Кир'язова Т.О.

Одеса 2014

План

Вступ

Розділ І. Акцизний податок у системі оподаткування України

1.1 Акцизний податок як форма специфічних акцизів

1.2 Елементи справляння акцизного податку

1.3 Механізм обчислення, порядок та терміни сплати акцизного податку

Розділ ІІ. Аналіз надходжень акцизного податку до Державного бюджету за 2010-2013 роки

2.1 Надходження акцизного податку до Державного бюджету

2.2 Роль акцизного податку в податкових надходженнях

Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні

3.1 Зарубіжний досвід стягнення акцизного податку

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

В умовах ринкової економіки податки, окрім фіскальної функції, є важливим економічним інструментом регулювання ринкових відносин.

Системи непрямого оподаткування включають групу акцизних товарів, а також товарів тривалого користування і розкоші, до яких застосовується особливий індивідуальний порядок оподаткування. Для інших видів товарів і послуг застосовується податок з продажу (або з обороту). Це створює можливість витягувати додаткові прибутки, контролювати виробництво і реалізацію.

Одним з видів непрямих податків є акцизи. У сучасних податкових законодавствах вони звичайно займають наступне місце після податку на додану вартість (або податків, його що замінюють) і по значенню, і по об'єму надходжень до бюджету. Однак податкові системи XIX століття включали акцизи як основний канал забезпечення непрямого оподаткування, і нерідко термін "акциз" застосовувався як синонім до всієї системи непрямих податків.

Акцизами є непрямі податки на певні товари, що включаються в ціну товару і оплачувані покупцями. Вони встановлюються, як правило, на дефіцитну і високорентабельну продукцію і товари, призначені для населення і держави, що є монополією. Акцизний збір поєднує в собі як фіскальну функцію податків, наповнюючи державний бюджет, так і регулюючу функцію. Остання коректує попит і пропозицію, збільшуючи ціну товару за рахунок акцизу або зменшуючи шляхом виключення з переліку оподатковуваних товарів.

Акцизний збір, як і податок на додану вартість, є непрямим податком, включається в ціну товару і в результаті сплачується споживачем, а не виробником товару. Однак, якщо ПДВ відноситься до типу універсальних акцизів (що сплачуються по одній ставці з всіх товарів, робіт, послуг), то акцизний збір є специфічним акцизом, тобто сплачується по декількох групах ставок, диференційованих по окремих видах товарів.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є податкова система України.

Предмет дослідження - роль акцизного збору в доходах бюджету.

Метою курсової роботи є дослідження ролі акцизного збору в доходах бюджету.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

- охарактеризувати акцизний збір в системі оподаткування України;

- здійснити аналіз акцизного збору в сучасних економічних умовах;

- виявити шляхи вдосконалення організації нарахування і сплати акцизного збору.

Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження.

Розділ І. Акцизний податок у системі оподаткування України

1.1 Акцизний податок як форма специфічних акцизів

Одним з невід'ємних елементів податкових систем країн світу є індивідуальний (потоварний) акциз, який в Україні має своє втілення у функціонуванні такого податку як акцизний.

Акцизний податок (до 2011 року - акцизний збір) - це різновид непрямих податків, яким оподатковуються високорентабельні та монопольні товари, який включається у ціну товару та платниками якого виступають кінцеві споживачі товару, на який нараховується акциз.

Акцизний податок (як форма специфічних акцизів) та податок на додану вартість (як форма універсальних акцизів) мають ряд відмінностей (рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Відмінності акцизного податку від податку на додану вартість

Акцизне оподаткування в податковій системі України започаткувалося у X ст. н.е. Саме в історичних письмових джерелах цього часу зустрічається згадка про "медову" данину та "бражне" мито із солоду, хмелю та меду. Саме вони і стали першими підакцизними товарами Київської Русі. Згадка про мито з кожного "хмільного" короба зафіксована у договорі між Великим Новгородом та тверським князем Ярославом у 1265 році.

Історично склалося так, що одним із найзначніших джерел доходу державної казни було акцизне оподаткування виробництва та реалізації алкогольних напоїв як основних підакцизних товарів. Державна монополія на цей вид діяльності у Великому князівстві Московському була запроваджена у 1474 році Іваном III. Спочатку московські князі оподаткували місця продажу алкоголю - корчми, а згодом почали відкривати власні "питущі заклади" - царські кабаки, перший з яких засновано у 1533 році.

В окремих випадках, коли держава вимагала значних обсягів фінансування для проведення реформ, оборони чи ведення воєн, застосовувалася система відкупів, при якій приватним особам передавалося виключне право "курити вино" та продавати його на певній місцевості за встановлену плату, яку необхідно було вносити у встановлений термін до одного із Наказів, до якого приписана місцевість, віддана на відкуп.

Акцизи були важливим джерелом доходу Української держави часів Богдана Хмельницького. Крім грошового акцизу стягували цей податок і в натуральній формі - по одному відру із торговців алкоголем, які взамін отримували право на торгівлю ним у землях Коша за цінами, визначеними козацькою адміністрацією.

В новітній історії України акцизний збір запроваджено з прийняттям Закону України "Про акцизний збір" від 18.12.1991 року №1996-ХІІ, який введено у дію з 01.01.1992 року. Разом з податком на додану вартість вони замінили податок з обороту на окремі види товарів. При цьому українські акцизи орієнтувалися не стільки на міжнародну практику і досвід акцизного оподаткування, скільки на попередню практику податку з обороту. Так, до переліку підакцизних товарів ввійшло 27 товарних позицій, де головними критеріями для віднесення тих або інших груп товарів до підакцизних були порівняно високі ставки податку з обороту в попередні роки. Таким чином, у 1992 році до переліку традиційних підакцизних товарів - алкогольних та тютюнових виробів - було додано, так звані, товари розкоші: килими і кришталь, ікру і рибні делікатеси, шоколад і автомобільні шини, вироби з хутра, одяг з натуральної шкіри. Це було пов'язано, насамперед, з фіскальною спрямованістю податкової політики цього етапу розвитку держави. Суттєве скорочення підакцизних товарів відбулося з 1999 року.

Нині справляння акцизного податку в Україні регламентоване розділом VI Податкового кодексу України.

Усі підакцизні товари поділяються на групи, які представлені на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Види підакцизних товарів

Ст. 9 Податкового кодексу України акцизний податок віднесено до складу загальнодержавних податків і зборів.

1.2 Елементи справляння акцизного податку

Платники акцизного податку є специфічною категорією, яка використовується для визначення сукупності суб'єктів господарювання та фізичних осіб, на яких положеннями Податкового кодексу покладено обов'язок сплати акцизного податку.

Платниками акцизного податку відповідно до ст. 212 Податкового кодексу України є:

а) виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (при цьому акцизний податок виробнику сплачують замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари з давальницької сировини);

б) імпортери підакцизних товарів;

в) фізичні особи (як резиденти, так і нерезиденти), які ввозять підакцизні товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню (відповідно до митного законодавства);

г) особи, які реалізують:

- конфісковані підакцизні товари;

- підакцизні товари, визнані безхазяйними або за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання;

- підакцизні товари, які переходять у власність держави за правом успадкування або на інших законних підставах;

д) особи, які реалізують (передають у володіння, користування чи розпорядження) підакцизні товари, які були звільнені від оподаткування (за п. 213.3 ПКУ) при ввезенні на митну територію України;

е) особи, на яких покладено дотрим...