Крадіжка

Злочини проти власності становлять одну із найпоширеніших і найнебезпечніших груп злочинних діянь, оскільки вони посягають на одне із найбільших цінних соціальних благ — право власності. Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Передбачення в одному розділі Особливої частини КК відповідальності за всі посягання на власність незалежно від її форми забезпечує всім суб'єктам права власності однаковий кримінально-правовий захист, як того вимагають Конституція України та Закон України "Про власність". За суб'єктом здійснення права власності чинне законодавство виокремлює: а) право власності українського народу; б) право державної власності; в) право комунальної власності; г) право колективної власності (у т.ч.

Розглядати крадіжку як окремий вид злочину у курсовій роботі, на мій погляд, не є вірним. Цікавим є порівняльний аналіз та різниця між суміжними складами майнових злочинів. Різниця між крадіжкою та іншими складами злочинів полягає у елементах складу злочину, ці склади і будуть розглянуті нижче.

Родовим об'єктом злочинів, передбачених розділом VI Особливої частини КК України, є врегульовані законом суспільні відносини власності, передусім відносини з приводу володіння, користування і розпорядження майном.

Предметом злочинів проти власності закон називає речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру.