Історія розвитку перукарської справи. Робоче місце перукаря. Норма витрат матеріалів. Особливості фарбування сивого волосся. Класифікація барвників, чинники, що впливають на їх вибір. Первинне та повторне освітлення. Мелірувння за допомогою фольги.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Дипломна робота

Тема «Фарбування волосся»

Перукарське діло

ВСТУП

Волосся - природна прикраса людини. Тому красива й вміло підібрана зачіска творить стиль та шарм людини.

Всі ми прагнемо бути красивими, слідувати моді, віяння якої дуже активно відображає і перукарське мистецтво. Зміна моди на зачіски викликає зміну моди на колір волосся. Якщо цього не враховувати, то можуть виникати деякі невідповідності, наприклад, нерідко доводиться бачити зачіску, добре виконану, з використанням модних деталей, але яка все-таки не справляє враження красивої, тому що в цьому буває «винен» колір, що не відповідає вимогам моди, не відповідний духу самої моделі.

Сучасна тенденція в кольорі - це прагнення до отримання різних натуральних відтінків, нюансів. Незалежно від того, чому фарбується волосся: чи це бажання приховати сивину або ж просто з декоративною метою - у будь-якому випадку необхідно прагнути до створення природних тонів. Наприклад, світловолосим зараз потрібно віддавати перевагу теплим відтінкам - золотистим, попелясто-русявим, тиціан і т.д. З цієї ж причини чистий «пергідрольний» тип абсолютно «не вписується» в сучасну моду - дуже вже неприродно виглядає перетруєне волосся.Зачіска і колір волосся, який відповідає кольору і формі обличча, підкреслюють індивідуальність людини. І, нарівні з величезною безліччю індивідуальностей, існує безліч варіантів освітлювання і фарбування, що підкреслюють цю індивідуальність. Міняючи стиль зачіски, можна прийти до необхідності поміняти колір, розташування освітлених пасм і т.п. Але не треба забувати при цьому, що, наприклад, світлі пасма спереду як би укрупнюють риси обличчя, і навпаки. Для досягнення різних ефектів існують різні прийоми, тонкощі, які і відрізняють справжнього майстра, професіонала від дилетанта. У даній дипломній роботі представлені розробки в області фарбування волосся, приведені методики виконання операцій по підготовці та проведенню самого фарбування.

1. Історія розвитку перукарської справи

Кожна історична епоха відрізняється своїм особливим стилем, своєю власною модою. Саме по елементах одягу і по зачісці можна визначити відношення людини до того чи іншого історичного періоду.

"Зачіска з'явилась в первісному суспільстві раніше, ніж одежа" - стверджують дослідники. Наші далекі предки вимушені були якось справлятися з волоссям, яке відростало і перешкоджало повсякденним заняттям.

Первісні люди підрізали волосся примітивними ножами, або обпалювали над вогнем, заплітали в коси, змащували жиром чи грязюкою. А волосся на обличчі наші предки голили ще у кам'яному віці, це підтверджують найдені археологами дуже давні кремневі бритви.

Для чоловіків і жінок в Стародавньому Єгипті зачіскою служили в основному парики, які відрізнялися геометричністю пропорцій, а по формі нагадували трапецію. Їх виготовляли з стебел папірусів, шерсті тварин, водоростей, шовкових ниток із натурального волосся. Парики фарбували в різні кольори і прикрашали діадемами, кольоровими стрічками, золотими пластинами. Прості люди носили зачіски з власного волосся, але через жаркий клімат багато хто з них повністю голили волосся на голові. Все чоловіче населення голило бороди.

У стародавніх греків створення зачіски було своєрідним церемоніалом, їх створювали враховуючи закони гармонії і естетики, незалежно від статі, носили в основному довге волосся.

Грецька зачіска у вигляді зібраного на потилиці у вузол волосся збереглась і до наших днів. Поширеною була також зачіска "лампадіон", яка по формі нагадувала язики вогню. У чоловіків великою популярністю користувалась зачіска з короткого волосся "Олександр Македонський", волосся стриглося сходинками, завивалося і вільно вкладалось на голові. Поширеною була зачіска з кіс, заплетених за вухами: коси у два ряди кругом обвивали голову, а на чолі спадала, а на чолі спадала коротка густа чілка із дрібних локонів. Також чоловіки носили бороди, першим, хто її зголив був О. Македонський.

Стародавній Рим. Ось що написав про це знаменитий поет О. Назон: "легше перерахувати жолуді дуба, ніж зачіски римлянок". Дуже високо, цінувалось світле волосся і перуки, римлянами було винайдено засіб для зміни кольору волосся, який тримався в секреті.

Жіночі зачіски були різноманітних форм і варіантів, чоловічі в основному короткі з густою чілкою.

В епоху середньовіччя на розвиток перукарського мистецтва впливала церква, настанови якої вимагали покривати волосся головними уборами. Ці головні убори змінювали жінкам зачіски і називалися "Ом юз". Довге волосся при цьому збиралося високо над скронями. Тільки молодим неодруженим дівчатам дозволялося носити розпущене волосся, яке символізувало чистоту, чоловічі зачіски дуже примітивні. Сама поширена була пейзанська стрижка, волосся акуратно підстригалося навкруг голови і завивалося, а чоло закривала густа чілка. Але саме в цей час між X і ХІІ століттями виникають перші перукарні.

Після сумного Середньовіччя наступає епоха Відродження. Жіноче волосся, яке раніше рахувалося гріховною спокусою, стало мало не головною прикрасою. Жіночі зачіски самі різноманітні. Коси дуже популярні. Серед жіночих зачісок дуже популярна "флорентійська коса". Все волосся розділялося прямим проділом та зачісувалося півколом на щоки, і на потилиці запліталося в косу, яку перев'язували стрічками, шнурами, бусами із перлів. Особливий вигляд надавали довгі локони, які звисали по обидва боки від обличчя. В чоловічих зачісках велику роль відігравала стрижка.

В кінці XVІІ століття зачіски відрізняються великою парадністю, пишністю. В моду входять парики і зачіски з великою кількістю локонів, які припудрюють кольоровими пудрами.

В Парижі в 1763р. придворний перукар Людовіка XVI Легро засновує Академію перукарського мистецтва. Перукарі-художники виконують зачіски дуже великих розмірів.

На зміну стилю Бароко в першій половині XVІІІ століття прийшов більш декоративний стиль Рококо, в якому були присутні риси манірності та чутливості. Чоловічі зачіски були невеликими по об'єму.

Волосся завивалося в локони, а ззаду зав'язувалося чорною стрічкою.

В моді було біле волосся. Серед жіночих зачісок найбільш популярною була "мала пудрена" зачіска. На початку ХІХ століття в епоху Романтизму зачіски символізують благополуччя і затишок. Чоловіки носили бакенбарди і короткі стрижки з локонами у основі чола. Жіночі зачіски поділялися на ранкові, повсякденні, бальні для візитів. В моду повернулися знову локони різної форми, шиньйони, коси.

Друга половина ХІХ століття - епоха модернізму. З 1880 року стала використовуватися електрична машинка для стрижки замість ручної. А в 1881 році французький перукар Грато розповсюдив спосіб завивки гарячими щипцями.

Жіночі зачіски постійно міняють свій силует, форму, елементи. Кожна нова зачіска нічого спільного не мала з попередньою. Спільне було тільки одне - всі вони виконувалися з довгого волосся.

Трохи пізніше придворний перукар Наполеона ІІІ винайшов спосіб висвітлення волосся при допомозі перекису водню. А в кінці століття німецький перукар К.Нестр винайшов термічну завивку - перманент. Можна впевнено сказати, що все перукарське мистецтво базується на цих трьох «китах».

XX століття в моді - простота і вигідність.

В 20-их роках XX століття у моду ввійшли зачіски з короткою стрижкою. Німецький перукар Иосип Майєр в 1924р. винайшов плоску намотку волосся на бігуді, це дозволило дуже урізноманітнити зачіски.

З винайденням кіно у моду входять зачіски героїнь фільмів Г. Гарбо, Б. Бардо, М. Владі. В 60-ті ХХ ст. роки всіх покорив Нагос. В 70-ті роки в моду повернулись маленькі геометричні стрижки типу "гаврош" і "паж". Відомий англійський перукар В. Сессун запропонував новий вид стрижки, яка миттєво розійшлась серед жінок всього світу.

Мода 80-90 років ХХ ст. відрізняється своєю демократичністю і ненав'язливістю.

Популярні стрижки "їжак", "шапочка". В центрі моди "каре", яка має багато варіантів виконання. Завжди модними залишаються зачіски з довгого і середньої довжини волосся з локонами. Основою багатьох зачісок є хімічна завивка. Стали модними "мілірування" і "колорування".

В кінці XX століття широке розповсюдження дістали різні шиньйони (штучні прядки волосся).

ХХІ століття внесло свої серйозні зміни в моду. Якщо раніше мода була доступна в основному представникам богеми, і стосувалася вона переважно одягу, то сьогодні її вплив набагато ширший.

Перш ніж проникнути в маси, модні стрижки та зачіски проходять свій «кастинг» на показах в рамках тижнів моди в «модних» столицях світу, серед яких Париж, Мілан, Лондон, Нью-Йорк та ін.

Виходячи з окреслених світовими дизайнерами тенденцій, виділю основні особливості модних стрижок початку ХХІ ст.

По-перше, це графічна чіткість ліній (приклад: стрижки каре і боб - практичні, невибагливі, універсальні, прості в догляді і укладанні, підходять жінкам з різними типами овалу обличчя).

По-друге це каскадне моделювання стрижки з градуйованим ефектом, що надає волоссю додаткового обсягу, а стрижці - грайливу витонченість і легкість.

По-третє, це великі локони довжиною до плечей, оформлені в стилі «творчий безлад».

По-четверт , це максимальна природність у всьому - наприклад, при фарбуванні волосся рекомендуєт...