Студенческий сайт КФУ - ex ТНУ » Учебный раздел » Учебные файлы »Производство и технологии

Розрахунок підвісної канатної установки

Тип: контрольная работа
Категория: Производство и технологии
Скачать
Купить
Встановлення типу і вантажопідіймальності підвісної канатної установки. Розрахунок тягового і вантажопідіймального канатів. Визначення ваги несучого канату, та його натягів. Перевірка запасу потужностей. Вибір висоти проміжних опор та вантажної каретки.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

Кафедра: прикладної механіки

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

Розрахунок підвісної канатної установки

Львів - 2006

ЗАВДАННЯ

Ліквідний запас, м3

Об'єм стовбура, м3

Габаритна висота вантажу, м

Вантажопідіймальність установки, кН

1. ВСТАНОВЛЕННЯ ТИПУ І ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНОСТІ

УСТАНОВКИ

За ліквідним запасом і об'ємом стовбура вибираємо установку типу ЛЛ-24.

Вага вантажу, що транспортується установкою, може бути визначена із залежності

де т - ціле число; т - 2..4;

qст - об'єм стовбура, м3;

- об'ємна маса деревини, =850 кг/м3,;

g - прискорення вільного падіння, м/с2; g = 9,81 м/с2.

2. РОЗРАХУНОК ТЯГОВОГО І ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНОГО

КАНАТІВ

Максимальний натяг тягового і вантажопідіймального канатів не перевищує ваги вантажу, тобто

tТ=Qв

Підбір тягового і вантажопідіймального канатів проводиться за умовою міцності згідно з формулою

де tр - необхідне розривне зусилля тягового каната, Н;

пТ - коефіцієнт запасу міцності, приймаємо пт = 3,0.

Для тягового канату:

Тяговий канат вибирають за відомим tр згідно з ГОСТ 2688 або ГОСТ 3077 з матеріалами дротинок, напруження розриву яких складає , розривне зусилля tр ост=107500 Н, діаметр - 13.0 мм.

3. РОЗРАХУНОК НЕСУЧОГО КАНАТА

3.1 ВСТАНОВЛЕННЯ ВАГИ ПОГОННОГО МЕТРА НЕСУЧОГО

КАНАТА

Для розрахунку несучого каната необхідно визначити вагу його погонного метра.

З цією метою рекомендується вибрати діаметр несучого каната залежно від вантажопідіймальності установки, d = 19,5 мм при вантажопідіймальності 13,2 кН.

Значений погонної маси вибираємо для каната згідно з ГОСТ 2688-80 або ГОСТ 3077 з матеріалами дротинок, напруження розриву яких складає , тобто маса 1000м змащеного каната - 2685 кг.

Тоді вага 1 погонного метра буде рівна

3.2 ВИЗНАЧЕННЯ МАКСИМАЛЬНОГО НАТЯГУ НЕСУЧОГО

КАНАТА

Найбільший натяг несучого каната визначається при розміщенні вантажу на середині максимального (розрахункового) прольоту за формулою

де Q - вага каретки з вантажем, Н; Q = Qe+Qк;

QK- вага каретки, Н; QK - (0,02 ...0,04) Qв;

q - вага погонного метра несучого каната Н/м;

tm- довжина найбільшого прольоту установки, м;

ах - ухил хорди цього прольоту до горизонту, ах =210;

.

3.3 ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРИВНОГО ЗУСИЛЛЯ ТА ПІДБІР НЕСУЧОГО

КАНАТУ

Розривне зусилля визначають за формулою:

де nн - коефіцієнт запасу міцності несучого канату, nн = 1,8…2,0.

.

Діаметр несучого канату вибирають за розривним зусиллям згідно ГОСТ 2688 або ГОСТ 3077: d = 19.5 мм; Tp = 203000 Н; ? = 1852 МПа; F = 143,61 мм2.

3.4 ВИЗНАЧЕННЯ МОНТАЖНОГО НАТЯГУ НЕСУЧОГО КАНАТУ

Монтажний натяг визначається з рівняння:

де Епр - зведений модуль пружності системи канат - опори, Епр = 1,0*1011…1,1*1011 Па;

k - число прольотів установки;

F - площа металевого перерізу канату, м2;

?ср - середній ухил хорд прольотів;

,

.

3.5 ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВОГО НАТЯГУ НЕСУЧОГО

КАНАТУ

Розрахунковий натяг несучого канату визначається за формулою:

.

Рівняння по розрахунку монтажного натягу і розрахункового натягу будемо розраховувати на ПЕОМ в середовищі EXCEL.

Підставивши значення отримаємо корені: Т0 = 68401,95 Н, Тр = 102000 Н.

3.6 ВИЗНАЧЕННЯ МАКСИМАЛЬНОГО НАТЯГУ НЕСУЧОГО

КАНАТУ

Максимальний натяг несучого канату визначається за формулою:

;

де hi - перевищення опор відповідного прольоту, м

.

3.7 ПЕРЕВІРКА ЗАПАСУ МІЦНОСТІ НЕСУЧОГО КАНАТУ

Перевірку запасу міцності несучого канату проводимо за залежністю:

.

підвісний установка канат опора каретка

4. ВИБІР ВИСОТИ ПРОМІЖНИХ ОПОР

При розміщені вантажу на середині більшого з примикаючи до опори прольотів висоту опори Н визначають із умови:

;

де h0 - габаритна висота вантажу з кареткою та гаком, h0 = 1,5м;

h3 - додатковий зазор, що враховує нерівність грунту, h3 = 1,5…2,0 м;

f1 - прогин від власної ваги канату q і ваги каретки з вантажем Q, м

Рисунок 2 - Розрахункова схема для визначення висоти проміжних опор

;

де li - довжина найбільшого прольоту, м;

Ті - натяг несучого канату, коли вантаж знаходиться на середині найбільшого прольоту, Н;

;

f2 - прогин поперечного канату опори від власної ваги і реакції башмака опори, від ваги канату примикаючи прольотів і вантажу, розміщеному на більшому з прольотів, м;

Рисунок 3 - Розрахункова схема поперечного канату проміжної опори

;

де qn і q - вага погонного метра несучого канату установки і канату проміжної опори, Н;

ln - довжина середнього прольоту несучого канату проміжної опори;

Тп - натяг несучого канату проміжної опори, Н;

.

5. РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ВАНТАЖНОЇ

КАРЕТКИ

5.1 ЧИСЛО КОЛІС ВАНТАЖНОЇ КАРЕТКИ

Число коліс вантажної каретки визначається із умови перекриття зон згинів несучого канату під колесами вантажної каретки:

;

де nH - запас міцності несучого канату;

Трозр - розривне зусилля несучого канату;

ks - коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження між колесами каретки, ks = 1,1…1,3;

.

5.2 ВІДДАЛЬ МІЖ КОЛЕСАМИ

Віддаль між колесами визначається за формулою:

;

де Ек - модуль пружності несучого канату, Ек = 1,8*105 Па;

?р - напруження розтягу, які виникають несучому канаті, МПа;

МПа;

.

5.3 ВИСОТА ПІДВІСКИ ВАНТАЖУ

Для забезпечення рівномірності розподілу навантаження між опорними осями каретки висоту підвіски вантажу визначають із залежності:

;

де QТ - сила тиску тягового канату на каретку, QТ = 0;

? - кут підйому вантажної каретки, ? = ?max;

с - відстань від осі опорних балансирів до центра осі каретки, с = 0,3…0,5 м;

f0 - коефіцієнт опору рухові каретки, f0 = 0,05…0,06;

.

5.4 ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ ПРИВОДУ КАНАТНОЇ

ЛІСОТРАНСПОРТНОЇ УСТАНОВКИ

Потужність приводу для лісотранспортної установки визначається за формулою:

;

де Р - сумарне навантаження, що переміщується лебідкою, Р=1,3Q=17674,8 Н;

V - швидкість переміщення вантажу, V = 0,5…0,7 м/с;

? - коефіцієнт корисної дії лебідки, ? = 0,7…0,8.

.

5.5 РОЗРАХУНОК ПРОДУКТИВНОСТІ КАНАТНОЇ УСТАНОВКИ

Змінна продуктивність канатної установки визначається із залежності:

;

де Т - робочий час зміни, хв.;

?t - підготовчо - заключний час зміни, хв.;

Q`в - об'єм пачки, яка транспортується за один рейс, м3;

К1 - коефіцієнт використання робочого часу зміни, К1 = 0,8;

К2 - коефіцієнт використання вантажопід'ємності, К2 = 0,6…0,8;

tц - час одного циклу роботи установки, хв.;

.

Річний виробіток установки визначається за формулою:

;

де N0 - кількість робочих днів в році;

NТ - кількість днів, яка витрачається на монтажно - демонтажні роботи;

А - запас деревини на лісосіці, яка освоюється канатною установкою;

.

Размещено на Allbest.ru

...
Другие файлы:

Влаштування підвісної стелі за системою D112
Види та комплекти підвісних стель, їх переваги та особливості. Технологія влаштування підвісної стелі, види каркасів гіпсокартонних систем, монтаж кар...

Розрахунок ректифікаційної колони періодичної дії для розділення суміші бензол–толуол
Схема та принцип роботи ректифікаційної установки періодичної дії, вибір тиску і температурного режиму. Матеріальний та тепловий розрахунок установки....

Аміачна холодильна камера зберігання
Проект компресійної аміачної холодильної установки для фруктосховища. Розробка технологічної схеми установки, розрахунок основного холодильного устатк...

Установка сушильна тунельна
Тепловий розрахунок конвективної тунельної сушильної установки: параметри горіння палива; визначення тривалості сушіння, розміру установки. Графоаналі...

Проектування газотурбінної установки газоперекачувального агрегату
Аналіз основних технічних даних двигуна-прототипу. Термодинамічний та газодинамічний розрахунок газотурбінної установки. Системи змащування, автоматич...