Оцінка якості паливно-мастильних матеріалів ВАТ "ЛІНІК"

Переробка нафти і виробництво нафтопродуктів в Україні. Стан ринку паливно-мастильних матеріалів в країні. Формування споживчих властивостей та вимоги до якості ПММ. Класифікація та характеристика асортименту паливно-мастильних матеріалів ПАТ "Ліник".
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

Зміст

Вступ

1. Стан ринку паливно-мастильтних матеріалів в Україні

2. Класифікація та характеристика асортименту паливно-мастильних матеріалів ПАТ “Ліник”

3. Формування споживчих властивостей паливно-мастильних матеріалів ПАТ “Ліник”

4. Вимоги до якості паливно-мастильних матеріалів

5. Оцінювання відповідності паливно-мастильних матеріалів ПАТ “Ліник”

Висновки

Вступ

Вибір теми даної курсової роботи «Оцінка якості паливно-мастильних матеріалів ВАТ «ЛІНІК»» зумовлений її актуальністю, адже паливно-мастильні матеріали досить розповсюджена група товарів в усьому світі.

Група паливно-мастильних матеріалів (ПММ) складається з товарів, які застосовуються в різних за конструктивним виконанням механізмах. До неї належать паливні (бензини, дизельне паливо, палива на основі продуктів перегонки нафти тощо) і змащувальні матеріали, призначені для роботи в механічних і гідравлічних системах, консервації та ін.

Властивості ПММ повинні відповідати умовам експлуатації і конструктивним особливостям механізмів, тому розвиток їх виробництва тісно пов'язаний з приладо- та машинобудівної галузями, технічний рівень продукції яких постійно вдосконалюється, що, в свою чергу, зумовлює зростання вимог до якості матеріалів.

Об'єктом дослідження паливно-мастильні матеріали.

Предметом дослідження оцінювання відповідності ПММ, аналіз структури асортименту.

Метою дослідження є вивчення методичної літератури,вимог і оцінка якості ПММ та оцінювання відповідності ПММ, аналізування структуру асортименту.

Завданням дослідження є:

- Вивчення стану ринку паливно-мастильних матеріалів в Україні.

- Класифікація та характеристика асортименту паливно-мастильних матеріалів ПАТ “Ліник”.

- Формування споживчих властивостей паливно-мастильних матеріалів ПАТ “Ліник”.

- Вимоги до якості паливно-мастильних матеріалів.

- Оцінювання відповідності паливно-мастильних матеріалів.

1. Стан ринку паливно-мастильних матеріалів в Україні

Переробка нафти і виробництво нафтопродуктів в Україні здійснюється на шести нафтопереробних підприємствах, на базі яких створені акціонерні товариства: ПАТ «Укртатнафта», ПАТ «ЛІНИК», ПАТ «Херсоннафтопереробка», ПАТ «Лукойл-Одеський НПЗ», ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», ПАТ «НПК Галичина». Контрольний пакет акцій Лисичанського і Одеського заводів належить російським нафтовим компаніям: «ТНК» і «Лукойл».

Реформування нафтопереробної галузі шляхом залучення на вітчизняні нафтопереробні підприємства стратегічних інвесторів - могутніх російських нафтових компаній («ТНК», «Лукойл»), казахстанської («Казахойл») привело до поліпшення стану в галузі після різкого падіння обсягів переробки нафти з 58,5 млн. т в 1990 р. до 8,5 млн. т в 2000 р.

Обсяги переробки нафти збільшилися в 2,5 раза з 8,5 млн. т в 2000 р. до 21,2 млн. т в 2004 р., виробництво бензину збільшилось в 2,4 раза, дизельного палива - в 2,2 раза.

Насичення ринку нафтопродуктами, його стабільність залежать від імпорту як нафти, так і нафтопродуктів, оскільки видобуток власної нафтової сировини в Україні становить приблизно 20% необхідних для економіки країни обсягів.

Починаючи з 2005 р. і по теперішній час спостерігається негативна тенденція зниження обсягів імпорту нафти на нафтопереробні підприємства України.

Однією з причин зниження обсягів постачання нафти є зупинка в 2005 р. на реконструкцію і модернізацію Одеського і Херсонського нафтопереробних заводів. Робота цих підприємств з низькою глибиною переробки (понад 50%) стала збитковою. З ІІ кварталу 2008 р. Одеський НПЗ планує відновити свою роботу.

Розрахунки показують, що зменшення від'ємного сальдо і більша його стійкість до зміни кон'юнктури ринку можливі лише за подальшої реалізації проектів із модернізації українських НПЗ і/або будівництва нових. Дані проекти привабливі і тим, що: зростання цін на ринку нафти і нафтопродуктів в останні роки зумовлені саме дефіцитом останніх; європейські потужності з їхнього виробництва завантажені більш ніж на 90% і розширення в найближчому майбутньому малоймовірно. З іншого боку, Україна має в своєму розпорядженні розгалужену мережу нафтопроводів і розташована біля кордонів ЄС. Існують всі передумови для стимулювання модернізації українських НПЗ і/або будівництва нових, тим більше, що вартість таких проектів порівняна з величиною зміни негативного сальдо (2-7 млрд. USD залежно від рівня цін на нафту найближчими роками).

В цілому нафтопереробна промисловість України характеризується фізичним зносом основних виробничих фондів; низьким технічним рівнем більшості технологічних установок; недостатньою потужністю процесів поглибленої переробки нафти (процес ізомеризації, необхідний для виробництва високооктанових бензинів, є тільки на Лисичанському НПЗ); незадовільною якістю нафтопродуктів.

Наявні потужності і технічний рівень нафтопереробних заводів на сьогодні не можуть повністю забезпечити народне господарство якісним бензином, дизельним паливом. Однак в 2007 р. не було ресурсного дефіциту на вітчизняному ринку нафтопродуктів, що зумовлено значним обсягом імпорту. Імпорт бензину в споживанні по Україні за 2007 р. склав 21%, що на 2% менше, дизельного палива - 34,7%, що на 4% більше порівняно з 2006 р.

В 2007 р. порівняно з 2006 р. продовжувалося зростання імпорту нафтопродуктів: бензину - на 9%, дизельного палива - на 15%.

Глибина переробки нафти в 2007 р. по галузі залишалася низькою - 73%.

Рішення проблеми поглиблення переробки нафти (до рівня 75% в 2010 р. і 85% до 2030 р.) визначатиметься шляхом освоєння нових технологій з глибокої переробки нафтових залишків - процесів каталітичного крекінгу, гідрокрекінгу, вісбрекінгу, коксування.

Впровадження сучасних технологій підвищить економічну ефективність переробки нафтової сировини (збільшиться глибина переробки нафти), відповідно збільшиться випуск нафтопродуктів, що за своїми характеристиками відповідатимуть вимогам світових стандартів. Стратегія розвитку нафтогазової промисловості до 2030 р. передбачає структуру, яка забезпечить виробництво всіх основних видів нафтопродуктів з глибиною переробки нафти 90%.

Поставки нафти на нафтопереробні заводи України, а також на Шебелинський ГПЗ у 2010 році склали 11,06 млн. т, що на 3,3% менше аніж у 2009 році. За 11 місяців 2011 року поставки склали 7,067 млн. т. Так, російської нафти було перероблено 4,26 млн. т, української 1,94 млн. т, азербайджанської 704,7 тис. т та казахської 141,4 тис.

Понад 90% видобутку нафти і газу в Україні здійснює Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» через власні дочірні підприємства: ДК «Укргазвидобування», ПАТ «Укрнафта» та ДАТ «Чорноморнафтогаз». Частки цих компаній у сукупному видобутку «Нафтогазу України».

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» -- найбільша сучасна нафтовидобувна компанія України, що видобуває 75 % нафти й газового конденсату загального обсягу видобутку в країні. ПАТ «Укрнафта» створено 31.03.1994 р. корпоратизацією підприємства «Виробниче об'єднання «Укрнафта» на виконання Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 р. № 210/93, наказу Мінекономіки від 22,11,93р. № 90 й Наказу Держкомнафтогазу № 57 від 23.02.94р. Перше свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів Мінфін України видав ПАТ «Укрнафта» 25.05,94 р. за № 201/0/94 р. 50 %+1 акція «Укрнафти» належать НАК «Нафтогаз України», 41 % акцій контролює група «ПриватБанку». У 2004 р. «Укрнафта» забезпечувала більше 90 % видобутку нафти в Україні, 40 % газового конденсату й 17 % видобутку природного газу. Було видобуто понад 3 млн. т нафти і 3,35 млрд. мі газу. Чистий прибуток за 2004 р. становить 1 мільярд 347 мільйонів 36 тисяч 188 гривень.

Навесні 1998 р. створено Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України», як вертикально-інтегрована нафтогазова компанія, що здійснює повний цикл операцій з розвідки та розробляння родовищ, розвідувального та експлуатаційного буріння, видобутку, транспортування та зберігання нафти й газу, постачання природного та скрапленого газу споживачам. Її дочірні компанії: «Газ України», «Укргазвидобування» й «Укртрансгаз», Понад 97 % нафти й газу в Україні видобувають підприємства Компанії. 100% статутного фонду «Нафтогазу України», розмір якого дорівнює $650 млн., належить Кабінету Міністрів України.

Стратегічними цілями Компанії залишаються посилення вертикальної інтеграції з виходом на роздрібний ринок нафтопродуктів та в нафтохімічну промисловість; закріплення позицій головного транзитера російського газу до європейських країн, створення диверсифікованої ресурсної бази за межами України.

Сьогодні частина нафти й газу в загальному балансі використання первинних енергоресурсів України становить 61 %. Пріоритетним енергоресурсом є природний газ, частина якого в енергобалансі за останні роки становить 41-43 %.

Україна належить до країн з дефіцитом власних природних вуглеводневих ресурсів, задовольняючи потребу в газі коштом власного видобутку на 20-25 %, у нафті -- на 10-12 %.

1991 р. споживання природного газу становило 118,1 млрд. куб. метрів і країна посідала 3 місце у світі щодо рівня споживання газу, поступаючись тільки США й Росії. За...