Методологія та методи соціального страхування в Україні

Наше життя сповнене ризиків, адже невизначеність є його неписаним правилом, і ніхто не в змозі передбачити майбутній стан свого здоров’я чи добробуту. Є певні негаразди, з якими ми погодилися боротися разом як члени суспільства, а не як окремі особи. Через політичну систему, тобто державу, громадяни налагоджують спільний захист від непередбачуваних життєвих ризиків, які важко долати самотужки. Це стосується хвороби, безробіття, старості, трудового каліцтва або професійного захворювання, інвалідності, втрати годувальника тощо. В усіх цих випадках ми розраховуємо на допомогу від програм соціального страхування, які спільно фінансуються платниками податків.

Побудова соціально-орієнтованої моделі ринкової економіки в Україні потребує пильної уваги до стану соціальної сфери як до основного індикатора рівня розвитку країни взагалі та суспільного добробуту зокрема. Реформування вітчизняної економіки відзначилось трансформацією діючої системи соціального захисту до нашого сьогодення, що зумовило нагальну необхідність наукового обґрунтування форм і методів мобілізації фінансових ресурсів на вказані цілі і, в першу чергу, на соціальне страхування.

Все більш очевидним є те, що для теперішньої ситуації в соціальному страхуванні притаманна недостатність фінансового забезпечення встановлених державою соціальних гарантій. Вирішення цієї проблеми потребує застосування наукових підходів щодо дослідження та переосмислення сутності і ролі соціального страхування в умовах трансформації економіки, визначення його місця і значення в фінансовій системі держави, теоретичного обґрунтування основних принципів побудови і функціонування, розробки методичних та організаційних засад, а також здійснення практичних рішень у соціальній сфері, які б цілком спирались на нові економічні та громадські відносини.