Соціально-педагогічні технології формування відповідального батьківства серед молоді: гендерний підхід

Експоляція зарубіжного досвіду підготовки учнівської молоді до відповідального батьківства в систему освіти України. Підготовка молоді до сімейного життя з позиції гендерного підходу. Емпіричне вивчення готовності юнацтва до виконання сімейних ролей.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ВСТУП

Актуальність дослідження. Останнім часом значно зросла увага до проблем шлюбу і сім'ї. Високий рівень розлучень, особливо серед молодих сімей, підвищив інтерес до дослідження установок молоді щодо шлюбу і сім'ї, а в зв'язку з цим і до проблеми підготовки до шлюбно-сімейних відносин. Вирішення цієї проблеми залежить від багатьох факторів. Готовність до шлюбу і сімейного життя - багатоаспектна проблема, яка включає в себе питання формування психологічної статі особистості, її розвиток, відмова від стереотипної гендерної поведінки в сімейних стосунках.

Переорієнтація суспільства на сімейні цінності висвітлила актуальність відновлення і зміцнення подружнього та батьківського статусів, виховання в сучасної молоді батьківських якостей, що зумовлюють зміну поглядів на дитинство і дитину. Підготовка учнів до батьківства у системі загальноосвітньої школи відкриває нові можливості для розширення освітнього простору школи у вихованні моральної та гендерної культури. Відчуття сучасною молоддю себе як потенційних батьків є реальним шляхом гуманізації особистості та суспільства, вирішення демографічної кризи, зміни їх ціннісних вартостей шодо майбутніх батьківських обов'язків. Особистісно-орієнтований цілісний (холістичний) підхід до особистості є ключовим моментом у загальному процесі модернізації нашої освіти. Інноваційний тип школи відрізняється від традиційного тим, що нова школа повинна керувати знаннями, а не передавати їх, оскільки в час інформаційних технологій зменшується роль вчителя як джерела інформації та збільшується важливість самостійного набуття учнями умінь і навичок взагалі, і з такої важливої для майбутнього життя сфери, як батьківство, зокрема.

На сучасному етапі розвитку можемо спостерігати таку тенденцію, яка відображає деформацію соціальних і моральних цінностей у свідомості молоді щодо шлюбу і створення сім'ї. З одного боку, сучасна молодь досить рано починає статеве життя, а з іншого, виявляється психологічно не готовою до створення сім'ї та відповідального батьківства. Молоді люди, створюючи сім'ї, підготовку до батьківства найчастіше обмежують вирішенням матеріальних питань і мало приділяють уваги психолого-педагогічному аспекту батьківства.

Проблема підготовки молоді до батьківства знаходиться в полі зору науковців різних галузей: соціології (Н. Головатий, І. Демент'єва, І. Кон), психологами (Т. Андрєєва, О. Бондарчук), соціальними педагогами (Т. Голованова, А. Капська). Питанням формування відповідальної поведінки на різних вікових етапах розвитку особистості займалися І. Бех, Л. Виготський, Д. Ельконін, Ж. Піаже. Формування педагогічної культури батьків досліджували Т. Алєксєєнко, Т. Кравченко; формування культури та готовності до материнства - І. Братусь, В. Брутман, Н. Максимовська; феномен батьківства та виконання ролі батька вивчали Ю. Борисенко, Н. Гусак; формуванню усвідомленого батьківства приділялась увага у дослідженнях Л. Буніної, Т. Веретенко, Р. Овчарової та ін. Зміст, форми, методи, умови і проблеми підготовки молоді до сімейного життя розкриваються у дослідженнях А. Алєксєєнко, Т. Говорун, І. Трубавіної та ін.

Аналіз наукової літератури з формування психолого-педагогічних аспектів батьківства серед молоді показав, що існує велика кількість досліджень щодо змісту, форм, методів підготовки до батьківства, до усвідомленого виконання батьківських ролей молоддю, але залишаються недостатньо розробленими питання відповідальності, пов'язаної з батьківством, уявлення про виховання дитини в сім'ї, формування гендерної культури в контексті задач відповідального ставлення та готовності до виконання сімейних ролей.

Актуальність дослідження зумовлене також протиріччями між: соціальним запитом держави щодо відповідального виконання батьківських обов'язків громадянами і відсутністю необхідних умов для реалізації комплексної діяльності фахівців з підготовки молоді до відповідального батьківства; низьким рівнем відповідального ставлення до батьківства у молодих подружжів та відсутністю знань, зокрема гендерних, умінь та навичок у фахівців у вирішенні питань щодо підвищення цього рівня.

Мета дослідження - дослідити готовність молоді до виконання сімейних ролей, визначити шляхи їх оптимізації в умовах застосування гендерного підходу до виховання.

Ця мета передбачає розв'язання наступних завдань:

1. Розглянемо основні теоретичні підходи в дослідженні проблеми батьківства в психолого-педагогічній літературі

2. Обґрунтувати доцільність використання гендерного підходу в процесі формування відповідального батьківства серед молоді.

3. Проаналізувати установки на батьківську роль як вплив гендерної стратифікації сімейних відносин.

4. Дослідити особливості застосування методів гендерного виховання в процесі формування відповідального батьківства: зарубіжний досвід.

5. На підставі експериментального дослідження готовність молоді до виконання сімейних ролей розробити соціально-педагогічні технології формування відповідального батьківства серед молоді.

Об'єкт дослідження - процес підготовки молоді до сімейного життя.

Предмет дослідження - соціально-педагогічні технології формування відповідального батьківства серед молоді: гендерний підхід.

Методи дослідження: теоретичні - аналіз психолого-педагогічної та соціологічної літератури для зіставлення та порівняння поглядів учених на досліджувану проблему; синтез, порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення даних для визначення суті, принципів і методів ґендерного виховання та розробки педагогічних рекомендацій з метою підвищення його ефективності; емпіричні - анкетування для дослідження готовність молоді до виконання сімейних; гендерний підхід до вивчення соціальних та соціально-педагогічних процесів, що засновані на теорії соціокультурного конструювання статі.

Наукова новизна полягає у тому, що:

- уперше обґрунтовано педагогічні умови ґендерного виховання (реалізація ґендерного підходу в організації процесу формування відповідального батьківства)

- визначено взаємозв'язок і взаємозалежність між поняттями “статеворольовий” і “ґендерний”;

- набули подальшого розвитку положення про роль ґендерного підходу в процесі формування відповідального батьківства серед молоді у контексті особистісно зорієнтованого виховання.

Теоретична та практична значимість роботи полягає в послідовній розробці і розширенні соціально-педагогічних технологій формування відповідального батьківства серед молоді, а також створенні моделі системи підготовки молоді до сімейного життя.

Результати даної роботи були апробовані на Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених і студентів «Соціалізація молодої особистості: культура, освітня політика, технології формування» та були відображені у статті «Молодий батько: вплив гендерних установок та формування батьківської поведінки».



РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО БАТЬКІВСТВА

1.1 Основні теоретичні підходи в дослідженні проблеми батьківства в психолого-педагогічній літературі

Батьківство як інтегративне соціально-педагогічне явище - це сукупність ціннісних орієнтацій, установок і очікувань, батьківських почуттів, позицій, відповідальності і стилів сімейного виховання, формування яких перебуває під впливом культурних моделей батьківської поведінки і зумовлено як зовнішньою необхідністю підтримки соціального статуту, так і внутрішніми потребами людини. Батьківські ролі розглядають у двох іпостасях - батьківства та материнства, які є базовим життєвим призначенням і важливою соціально-пснхологічною функцією кожної людини. За визначення професора В. Кравця, батьківство - це складний феномен, шо грунтується на фізіологічних механізмах, еволюції сім'ї, культурних та індивідуальних особливостях [39, с. 46]. Батьківство також існує як соціальний інститут, система прав, обов'язків, соціальних очікувань і вимог, які висуваються до ж...