Соціальна відповідальність з точки зору національної ментальності
Краткое сожержание материала:
Размещено на
Курсова робота з теми:
«Соціальна відповідальність з точки зору національної ментальності»
Вступ
Сьогодні тема соціальної відповідальності стає дуже популярною. Чому так сталося?
Мені здається, є декілька пояснень цьому явищу.
На мою думку, українське суспільство, економіка все більше інтегруються у глобальні процеси, становляться частиною світового економічного та інформаційного простору. І у нашій країні відчувається відгомін тих проблем, категорій, які сьогодні турбують світ:
- позитивні та негативні прояви глобалізації в економіці різних країн та регіонів;
- забруднення навколишнього середовища;
- якість і міграція кадрів;
- соціальна роль бізнесу тощо.
Соціальна відповідальність бізнесу набула розвитку у США ще у 60 роках ХХ ст. з появою перших Кодексів ведення бізнесу.
У сучасних тенденціях розвитку суспільства та економіки першість знову стала одержували Людина. Саме людський фактор стає в основу конкурентоспроможності економік та країн. Суспільство розвивається у „суспільство знань”. І тому виграє той, хто зробив своєчасний внесок у інноваційні проекти, інвестував у знання, заручився повагою співробітників, споживачів, є відкритим до держави, інвесторів і всього суспільства.
У своїй роботі я намагаюся проаналізувати соціальну відповідальність бізнесу в її практичному й економічному аспектах; становлення СВБ в Україні; ставлення українського суспільства до соціальної відповідальності компаній. Також я намагатимусь дійти висновків щодо своєчасності розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні.
1. Поняття соціальної відповідальності бізнесу
Розглянувши і проаналізувавши багато джерел, я можу сказати, що єдиного й авторитетного визначення поняття соціальної відповідальності бізнесу (частіше відомого як CSR: corporate social responsibility або корпоративної соціальної відповідальності) немає. Але можна проаналізувати складові цього поняття й самостійно інтегрувати їх у визначення СВБ.
Що означає вести соціально відповідальний бізнес? Перед якими соціальними групами бізнес має нести відповідальність?
Кожна компанія сама для себе вирішує, як провадити бізнес та яку соціальну політику вести. Але я намагатимусь дати якомога точні й докладні відповіді на ці запитання.
Але спочатку пропоную проаналізувати декілька визначень СВБ:
- Зелена книга Європейського союзу (2001 рік): СВБ означає “інтеграцію соціальних та екологічних аспектів у щоденну комерційну діяльність підприємств та в їхню взаємодію з зацікавленими сторонами на добровільній основі”.
- Бізнес задля соціальної відповідальності (BSR) СВБ означає “досягнення комерційного успіху засобами, які передбачають дотримання моральних цінностей та повагу до людей, спільнот і навколишнього середовища”.
- Всесвітня ділова рада за сталий розвиток (WBCSD) визначає СВБ як “зобов'язання бізнесу сприяти усталеному економічному розвитку, працюючи з робітниками, їхніми сім'ями, місцевою громадою та суспільством у цілому для поліпшення якості їхнього життя”.
Я можу помітити, що кожна організація дає визначення СВБ виходячи з власного напряму діяльності. Чи можуть вони так визначати СВБ?
На мою думку, можуть. Адже соціальна відповідальність бізнесу не є урегульованим списком правил і приписів, СВБ - концепція ведення бізнесу, яка має в основі повагу та турботу за зацікавленими суспільними групами (так званими стейкхолдерами).
Визначення КСВ різняться тематично й географічно. Дехто активно пов'язує КСВ із розбудовою сталих громад. Якщо в США КСВ дуже часто пов'язується із програмами волонтерства працівників компаній та благочинністю, європейське розуміння КСВ полягає у веденні бізнесу в соціально-відповідальний спосіб.
Відверто кажучи, КСВ - це спроба відійти на певну відстань і проаналізувати, де і як компанія може допомогти у вирішенні соціальних та екологічних проблем, розвиваючись сама й розвиваючи середовище навколо себе.
КСВ - це усвідомлення необхідності сталого розвитку суспільства. Це уважність до впливу поточних рішень на можливості наступних поколінь.
Дуже часто КСВ ототожнюють із доброчинністю або із покращенням ефективності застарілого обладнання. Це - найпоширеніший міф корпоративної відповідальності. Але тут говориться не просто про благочинність, не просто про закриття неефективних "брудних" виробництв. Йдеться про сутність компанії, про те, як щоденно вона працює.
Наприклад, можна просто продавати товари, а можна побудувати процес продажу таким чином, щоб навчати споживачів, як використовувати товар для отримання прибутку. Компанія, яка розробляє програмне забезпечення, може безкоштовно вчити молодь програмуванню. З одного боку - люди отримують спеціальність, з іншого, компанія може відібрати найталановитіших програмістів. Окрім прямої допомоги зі збільшення заможності покупців, це допоможе закрити "дірку" в навчальній системі, коли люди старші 40-років мають проблеми з адаптацією до ринкових умов, особливо в сфері зайнятості. Допомога дитячому будинку на Новий Рік - це чудово, але ще можна організувати програму стажувань у вашій компанії для школярів із цього дитячого будинку. Те, що ви навчите цих дітей комп'ютерній грамоті під час стажування, дасть їм в житті більше, ніж одноразова фінансова допомога.
Проте, про відкидання доброчинності як підходу також не йдеться. Навпаки, доброчинність та соціальна відповідальність компаній тісно пов'язані. Компанії, які займаються доброчинною діяльністю, є більш схильними до розроблення стратегії КСВ, що охоплює бізнес-процеси, всередині компанії. З часом програми благочинності переростають у програми КСВ.
Окрім питання необхідності адміністративного регулювання КСВ, про яке йшлося, ще одним гострим питанням стосовно КСВ є питання окупності програм КСВ. Зрозуміло, що теорія КСВ сама по собі передбачає отримання прибутку відповідальними підприємствами. Компанія не може вважатися відповідальною, приносячи збитки своїм власникам. Проте, коли саме принесуть прибуток вкладені ресурси (часто гроші), які компанії роблять у програми, розроблені в рамках стратегії КСВ?
Серед найчастіше згадуваних переваг впровадження програм КСВ є:
Покращення ефективності процесів - підчас впровадження програм КСВ компанії виявляють приховані важелі підвищення ефективності, які інакше просто не можливо було побачити. Це особливо стосується технологічних процесів. Наприклад, якщо цілеспрямовано не шукати способів зменшення викидів, технології можуть змінюватись дуже повільно;
Підвищення мотивації та продуктивності працівників - оскільки всі працівники компанії водночас є громадянами, споживачами, батьками та мешканцями певного міста, турбота про громаду, про суспільство транслюватиметься в турботу про працівників. Психологічні фактори мотивації до роботи є дуже важливими для будь-якої організації;
Зростання вартості нематеріальних активів - підвищення ділової та загальносуспільної репутації компанії, зменшення ризиків від можливої втрати ринків, покращений доступ до нових ринків завдяки кращій репутації, - впровадження активної політики у сфері КСВ становить реальну вигоду для компаній (якщо стратегія комунікації КСВ підтверджена реальними кроками компанії).
Ці фактори додають до конкурентоспроможності компанії, хоча дехто може ставити це під сумнів. Зрозуміло, що КСВ певним чином вивільняє поле для діяльності конкурентам, які не займають активної соціальної позиції, і прийняття деяких рішень у рамках КСВ потребує неабиякої сили волі й лідерства від керівництва компаній. Класичним прикладом можна вважати відмову багатьох великих міжнародних нафтових компаній працювати в Судані, де уряд проводив політику етнічних чисток в районах нафтовидобутку.
Отже корпоративна соціальна відповідальність бізнесу це великий крок не тільки до покращення своєї репутації, але й до покращення ефективності роботи компанії, а відповідно і її результатів. Тож компанія або підприємство має вирішувати самостійно в якому напрямку вести свою соціальну відповідальність бізнесу, тому що існує багато підходів до її формування.
1.1 Чотири основні види підходів до концепції корпоративної соціальної відповідальності
Перші наукові підходи до розуміння сутності корпоративної соціальної відповідальності, її принципів та методів зароджуються у 50-х роках ХХ століття. Провідна роль у їх розвиткові належала американським вченим, у той час як у Європі концепція корпоративної соціальної відповідальності офіційно була сформована лише наприкінці XX ст. та знайшла своє відображення у документі Європейської комісії «Зелена книга», який був опублікований у 2001 році.
Зважаючи на історичні, культурні, політичні та соціальні відмінності, характерні для розвитку США та країн Європи, вчені відмічають значні регіональні розбіжності у розумінні корпоративної соціальної відповідальності (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 - Аналіз розбіжностей у визначенні КСВ у США та країнах Європи
|
Ознаки розбіжностей |
США |
Країни Європи
Другие файлы:
Корпоративна соціальна відповідальність бізнесу в банківській справі Взаємозалежність понять етикету і ментальності Соціальна відповідальність в бізнесі та етика менеджменту Людина - соціальна істота Соціальна направленість та відповідальність організації (на прикладі НВП "Талас") |
© 2006-2015 Студенческий сайт ТНУ им. В.И.Вернадского, TNU.in.UA