Кількісні "жорсткі" методи дослідження

Кількісні методи соціологічного дослідження. Специфіка анкетного опитування. Місце спостереження серед інших методів збору даних. Принципи побудови анкети. Метод включеного (польового) спостереження. Взаємодія кількісної та якісної традиції соціології.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ТЕМА

КІЛЬКІСНІ «ЖОРСТКІ» МЕТОДИ



ПЛАН

Вступ

1. Контент - аналіз

2. Опитувальні методи

3. Спостереження

4. Метод експертних оцінок

5. Соціометричні методики

Висновок

Бібліографічний список



ВСТУП

У найбільш загальному вигляді соціологічне дослідження можна визначити як систему логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою єдиною метою: отримати достовірні дані про досліджуваному явищі чи процесі, про тенденції і протиріччя їх розвитку, щоб ці дані могли бути використані в практиці управління суспільним життям.

У сучасних умовах соціологічне знання знаходить застосування в самих широких сферах життєдіяльності суспільства. Компетентні прикладні соціологічні дослідження, достовірно розкривають різноманіття і сутність різних соціальних явищ, а також закономірності їх змін в об'єктивній реальності, набувають важливого значення. Їх результати дають можливість отримати різноманітну інформацію, яка свідчить про процеси, явища, що відбуваються у внутрішньо колективного життя, суспільство в цілому, дозволяють поглиблювати кількісний і якісний склад одержуваних даних.

Успіх проведення соціологічного дослідження в чималому ступені залежить від вибору дослідником методів збору інформації. У сучасний період все більш широке поширення набувають конкретні соціологічні дослідження, які є джерелом різнобічної соціальної інформації, необхідної для успішного вирішення важливих соціально-економічних завдань, для наукового управління суспільними процесами, тому зараз у цих дослідженнях інтенсивно використовуються кількісні методи.

Все вищесказане обґрунтовує актуальність даної теми.

Об'єктом даної контрольно-курсової роботи є методи, які застосовуються в соціологічних дослідженнях, а предметом - кількісні «жорсткі» методи соціології.

Мета цієї роботи - розглянути і охарактеризувати основні кількісні методи соціологічного дослідження. Відповідно до поставленої мети в роботі також вирішуються такі конкретні завдання:

- Дати загальну характеристику кількісних методів;

- Розглянути опитувальні методи, метод спостереження та аналіз документів, виявити їх основні риси;

- Показати взаємодію кількісної та якісної традиції соціології.



1. КОНТЕНТ-АНАЛІЗ

До кількісних методів емпіричних соціологічних досліджень відносять способи отримання інформації про досліджуваному об'єкті, які дозволяють виявити його кількісні характеристики. Одним з таких методів є контент - аналіз.

Контент - аналіз (формалізований аналіз) - це техніка виведення висновку, виробленого завдяки об'єктивному і систематичному виявленню характеристик тексту, відповідних завданням дослідження.

Сенс проведення контент - аналізу в тому, щоб знайти такі легко підраховувані ознаки, риси, властивості документа, які відображали б суттєві сторони змісту. Тоді зміст стає вимірним.

Переваги контент - аналізу:

* об'єктивність аналізу;

* можливість аналізу великої кількості несистематизованих документів.

Недолік контент-аналізу - поверховість аналізу.

Прийнято вважати, що контент-аналіз складається з трьох основних етапів:

1) виділяються одиниці аналізу, які потім зводяться в категорії аналізу і переводяться в машино читаних вигляд;

2) проводиться підрахунок частотних розподілів, застосовується математичний апарат для виявлення взаємозв'язків одиниць аналізу;

3) здійснюється інтерпретація отриманих результатів.

Вибір об'єкта і одиниць аналізу - чи не найскладніші кроки на цьому шляху. Потрібно знайти відповіді на питання: де мені це шукати і як виявляється досліджуване мною явище, подія, процес.

Об'єктом контент-аналізу можуть бути екземпляри книг, плакатів чи листівок, номери газет, фільми, публічні виступи, теле-та радіопередачі, громадські та особисті документи, журналістські інтерв'ю, відповіді на відкриті питання анкет та ін. Вони складають те, що називається вибіркою, - ту частину текстів, які достатні для аналізу всього масиву публікацій, і забезпечують репрезентативність даних.

Це досить просто, зате з вибором одиниць аналізу доведеться помучитися, оскільки цю роль може виконувати будь-що: теми і проблеми, пропозиції, образи, ідеологеми, метафори, приклади і аналогії, каламбури, алітерації, міфологеми, що кочують образи і багато іншого, іноді дуже екзотичне, скажімо, написи на стінах публічних туалетів.

Таким чином, ідея контент-аналізу передбачає аналіз великих інформаційних масивів, з іншого боку, його відносна дешевизна і технологічність роблять такий аналіз принципово можливим.

Вибір одиниць аналізу залежить від дослідницької програми, об'єкта, предмета, мети, завдань та гіпотез дослідження. Якщо, скажімо, нам належить з'ясувати перспективи страйки робітників підприємства, то стане очевидною потреба контент-аналізу, як мінімум, протоколів зборів робітників, рішень відповідних профспілкових комітетів, розпоряджень керівників, законів, що регулюють страйкову боротьбу, і т.п.

З'ясування того, що вважати, тобто встановлення одиниць аналізу, - головна, вирішальна, ключова передумова контент-аналізу. Обов'язкова умова: такі одиниці повинні бути однаковими, тоді соціолог отримає чіткі статистичні показники. Домагаються подібного однаковості завдяки стандартизації процедури аналізу тексту, яка, усуваючи суб'єктивні зсуву, розкриває свої можливості тільки при достатньо великих масивах текстів. Одиниці аналізу повинні легко і по можливості однозначно ідентифікуватися в тексті. В ідеалі їх найкраще звести до найуживанішим формальним піктограм, наприклад комами або точкам.

По відношенню до одиниць аналізу, згрупованим за єдиним основи, інакше кажучи, що становлять концептуальне ціле, фахівці вживають інший термін - «категорії аналізу».

Категорії аналізу - його смислові одиниці, що позначають емпіричні ознаки текстової інформації, які є результатом операціоналізації опорних теоретичних понять в концепції дослідження. До категорій аналізу пред'являються певні вимоги: вони повинні виражати теоретичні поняття дослідження, мати відповідно ознаки (смислові одиниці) у тексті, володіти можливостями однозначної реєстрації ознак, що складають ці категорії.

За допомогою категорій виділяють концептуальні зв'язку, моделі, мікро проблеми, тематичні поля.

Категорії аналізу, на думку СІ. Григор'єва і Ю.Є. Растова, повинні бути:

а) доречними, тобто відповідати рішенням дослідницьких завдань;

б) вичерпними, тобто досить повно відображати сенс основних понять дослідження;

в) взаємовиключними (одне і те ж масова частка не повинна входити в різні категорії в однаковому обсязі);

г) надійними, тобто такими, які не викликали б розбіжностей між дослідниками з приводу того, що слід відносити до тієї чи іншої категорії в процесі аналізу документа.

Одиниця рахунку - кількісна характеристика одиниці аналізу, вона фіксує регулярність, з якою зустрічається в тексті та або інша смислова одиниця.

За одиницю рахунку можуть бути прийняті: 1) частота появи ознаки категорії аналізу, 2) обсяг уваги, що приділяється категорії аналізу у змісті тексту. Для встановлення обсягу уваги можуть бути враховані кількість друкованих знаків, абзаци, площа тексту, виражена у фізичних просторових одиницях. Для газетних та інших стандартних текстів - ширина колонки і висота висловлювання. Для текстів, переданих усно, в якості одиниці рахунку можуть використовуватися одиниці часу.

Процедура контент - аналізу включає в себе застосування стандартних правил виділення в досліджуваному тексті однотипних одиниць аналізу (рахунки, спостереження) і підрахунок частоти зустрічальності цих одиниць у вибірці (кількість документів, що піддаються безпосередньому рахунком) як в абсолютних (число разів), так і у відносних (відсотки) величинах.

Обов'язковий момент у такій процедурі - використання математико-статистичних методів рахунку. Адже основу контент-аналізу становить підрахунок зустрічальності деяких компонентів в аналізованому інформаційному масиві, доповнюваний виявленням статистичних взаємозв'язків і аналізом структурних зв'язків між ними, а також постачанням їх тими чи іншими кількісними або якісними характеристиками.

Проведення контент-аналізу вимагає попередньої розробки ряду дослідницьких інструментів. Різні фахівці та джерела називають неоднакове число таких документів. На думку СІ. Григор'єва і Ю.Є. Растова, їх має бути п'ять: 1) класифікатор контент-аналізу, 2) протокол підсумків аналізу (він ще називається - бланк контент-аналізу), 3) реєстраційна картка (кодирувальная матриця), 4) Інструкції досліднику, не посередньо займається реєстрацією і кодуванням одиниць рахунку; 5) каталог (список) проаналізованих документів.

Класифікатором контент-аналізу автори називають загальну таблицю, в яку зведено всі категорії (і під категорії) аналізу і одиницю аналізу. Її основне призначення - гранично чітко зафіксувати те, в яких одиницях виражається кожна категорія, яка використовується в дослідженні. Протокол (бланк) контент-аналізу містить: по-перше, відомості про...