Соцiальная статистика
ЗМІСТВСТУП1. ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ1.1. Джерела статистики1.2. Складові частини статистики1.3. Основні поняття в статистиці2. Метод соціальної статистики3. ЗАДАЧІ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИВИСНОВОКСПИСОК ЛІТЕРАТУРИВСТУПСтатистика — багатогалузева наука, яка складається з окремих розділів або галузей, які, будучи самостійними її частинами, тісно пов'язані між собою. До цього часу виділились чотири складові частини статистики:1) загальна теорія статистики, де розглядаються категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи і засоби аналізу;2) економічна статистика, яка вивчає явища і процеси, що мають місце в економіці, розробляє систему економічних показників і методи вивчення народного господарства країни чи регіону як єдиного цілого;3) галузеві статистики (промисловості, капітального будівництва, сільського господарства, транспорту, соціальної інфраструктури та iн.), які розробляють зміст і методи обчислення показників, що відображують особливості кожної окремої галузі;4) соціальна статистика, предметом якої с вивчення соціальних умов і характеру праці, рівня життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.1 ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ1.1 Джерела статистикиСлово «статистика» означає суму знань про державу. В сучасному розумінні статистика обіймає:1) статистичні дані, отримані шляхом масових спостережень;2) статистичну практику, тобто діяльність статистичних установ, які збирають і обробляють інформацію про соціально-економічні явища і процеси;3) статистичну науку.3а образним висловлюванням Н. К. Дружиніна, статистика постає як дволикий Янус: вона — наука і в той же час один із засобів управління державою. Протягом тривалого і складного шляху формування статистики ці дві функції постійно взаємодіяли, і практичні потреби неминуче впливали на розвиток статистичної науки.Первинною формою статистики був господарський облік, поява якого відноситься до глибокої давнини і пов'язана з утворенням держав. Для управління державою потрібна була інформація про чисельність населення, склад земель, поголів'я худоби, стан торгівлі та ін. Уже в країнах Стародавнього світу склались розвинуті системи державного та адміністративного обліку, що дістало відображення в священних книгах різних народів. Так, Конфуцій у книзі «Шу-Кінг» посилається на дані перепису населення Китаю в 2238 р. до н. е. В Біблії, у Четвертій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоловічого населення, здатного носити зброю.Античний світ змінив характер господарського обліку. Окрім державного обліку з'являється облік з ініціативи банкірів, торговців, власників майстерень, де працювали раби, і латифундій. З розширенням зв'язків і уявлень про світ виникли описи держав. Арістотель описав 157 міст і держав свого часу.У стародавньому Римі був утворений перший статистичний орган — ценз для проведення переписів вільних громадян. Значний імпульс до розвитку дістав облік приватних господарств.З Середньовіччя до наших часів збереглося унікальне зведення даних загального земельного перепису Англії «Книга страшного суду». Розвиток міст привів до появи муніципального обліку.Точність і вірогідність господарського обліку були невисокі. В повсякденному житті люди користувались порівняльними схемами «більше — менше» і лише в крайньому випадку—кількісними вимірниками. Епоха Відродження дала світу Луку Пачолі, який у своїй фундаментальній енциклопедичній праці «...
