Попроцесний метод калькулювання собівартості продукції

Поняття методу калькулювання за процесами. Характеристика незавершеного виробництва, сутність умовних (еквівалентних) одиниць продукції. Багатопродуктовий процес виробництва, його складові. Методи розподілу комплексних витрат. Калькулювання методом FIFO.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство освіти і науки, сім'ї, молоді та спорту

ДВНЗ «Київський університет управління та підприємництва»

Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту

Курсова робота

З дисципліни «Управлінський облік II»

На тему: «Попроцесний метод калькулювання собівартості продукції»

Виконала студентка групи ОА-091

ІV курсу денної форми навчання

Василенко Тетяна Дмитрівна

Керівник: Андрієнко В. Н.

Київ 2012



Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи методу калькулювання за процесами

1.1 Порівняльна характеристика позаказного та попроцесного методів калькулювання

1.2 Сутність методу калькулювання за процесами

1.3 Характеристика звіту про виробництво

2. Вплив незавершеного виробництва на попроцесне калькулювання

2.1 Характеристика незавершеного виробництва та сутність умовних (еквівалентних) одиниць продукції

2.2 Калькулювання методом середньозваженої

2.3 Калькулювання методом FIFO

2.4 Порівняльна характеристика методів середньозваженої та FIFO

3. Багатопродуктовий процес виробництва і виробництва з багатьма підрозділами

3.1 Сутність багатопродуктового процесу виробництва та його складові

3.2 Методи розподілу комплексних витрат

3.3 Комплексні виробничі ресурси і виробництва з багатьма підрозділами

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

попроцесний калькулювання собівартість



Вступ

В умовах переходу до ринкової економіки собівартість продукції є найважливішим показником виробничо-господарської діяльності підприємств. Обчислення цього показника необхідно для: оцінки виконання плану по даному показнику і його динаміки; визначення рентабельності виробництва й окремих видів продукції; здійснення внутрішньовиробничого госпрозрахунку; виявлення резервів зниження собівартості продукції; обчислення національного доходу в масштабах країни; розрахунку економічної ефективності впровадження нової техніки, технології, організаційно-технічних заходів; обґрунтування рішень про виробництво нових видів продукції й зняття з виробництва застарілих.У вітчизняній практиці облік витрат на виробництво й калькулювання собівартості продукції є складовою частиною загальної єдиної системи бухгалтерського обліку. Якщо раніше обліку витрат особливу увагу приділяли лише на великих підприємствах, то зараз в умовах ринкової економіки, внаслідок посилення конкуренції, ускладнення виробничих процесів цей напрямок обліку стає усе більш актуальним для малих і середніх підприємств і організацій. І необхідно вибирати ту систему калькулювання собівартості продукції, що підходить даному підприємству дивлячись на його спеціалізацію, виробництво, технологію та інше. В цьому і проявляється актуальність даної теми.Мета курсової роботи - розглянути порядок формування собівартості продукції за допомогою попроцесного методу калькулювання.Об'єктом дослідження являється собівартість продукції.При написанні роботи ми поставили перед собою такі завдання:

1. Описати основні риси попроцесного виробництва і пов'язані з ним потоки витрат.

2. Пояснити сутність незавершеного виробництва та визначити його вплив на попроцесне калькулювання.

3. Дати визначення умовних одиниць випуску і пояснити їхню роль у попроцесному калькулюванні.

4. Пояснити різницю між методом середньозваженої та методом ФІФО.

5. Підготувати цеховий звіт про виробництво методом середньозваженої.

6. Підготувати цеховий звіт про виробництво методом ФІФО.

7. Пояснити, яким чином нерівномірне використання виробничих ресурсів та багатоцехова структура впливають на попроцесне калькулювання.Даним питанням займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені: Друрі К., Бутинець Ф., Голов С., Хенсен Дон Р., Карпова Т. П., Наумова Н. А., Аврова І. А. та інші.



1. Теоретичні основи методу калькулювання за процесами

1.1 Порівняльна характеристика позаказного та попроцесного методів калькулювання

Позаказна і попроцесна калькуляції витрат - це два загальні методи для визначення собівартості одиниці продукції. Позаказна система калькулювання витрат використовується там, де одночасно задіяні декілька видів робіт або типів продукції. Прикладами галузей промисловості, де зазвичай використовується позаказна система калькулювання витрат, являються виробництво меблів, виготовлення спеціальної друкарської продукції, кораблебудування і багато інших видів послуг, що надаються організаціями.По контрасту, калькулювання витрат за процесами найширше застосовується в галузях промисловості, що виробляють в основному однакову (однорідну) продукцію на постоянній основі, таку як цеглу, кукурудзяні пластівці або папір. Попроцесне калькулювання витрат, зокрема, використовується компаніями, які переробляють основні сировинні матеріали в однорідну продукцію, наприклад, Reynolds Aluminum(алюмінієві форми), Scott Paper(туалетний папір), General Mills(борошно), Exxon(бензин і олія), Coppertone(сонцезахисний крем) і Kellogg(сніданки із злаків). Крім того, попроцесна калькуляція витрат іноді використовується в компаніях, що займаються складанням. Форма калькуляції витрат за процесами може використовуватися комунальними підприємствами що постачають газ, воду і електрику. У цьому питанні нашою метою є пояснення того, як калькуляція собівартості продукції працює в системі попроцесного калькулювання витрат.

Порівняння розрахунку позаказного і попроцесного калькулювання витрат

У певному відношенні калькулювання витрат за процесами дуже схоже на калькулювання витрат на замовлення, а в якомусь відношенні вони різні. У цьому питанні ми сконцентруємося на загальних рисах і відмінностях, щоб мати основу для детального обговорення попроцесного калькулювання витрат, представленого нижче.

Схожі риси позаказного і попроцесного калькулювання витрат

Схожі риси між позаказним і попроцесним калькулюванням витрат можуть бути представлені таким чином.1. Обидві системи мають однакові цілі - віднесення витрат на сировину і матеріали, витрат праці і накладних витрат на продукцію для використання механізму розрахунку витрат на одиницю продукції.2. Обидві системи використовують однакові базові рахунки виробничих витрат, включаючи накладні виробничі витрати, сировину, незавершене виробництво і готову продукцію.3. Потік витрат через рахунки виробничих витрат в основному однаковий для обох систем.

Різниця між попроцесним і позаказним калькулюванням витрат

Відмінності між калькулюванням витрат на замовлення і за процесами пов'язана з двома чинниками. Перший: потік одиниць продукції при системі попроцесного калькулювання витрат є більш менш постійним, другий: одиниці готової продукції не відрізняються один від одного. При попроцесному калькулюванні витрат немає сенсу намагатися ідентифікувати витрати на сировину і матеріали, витрати праці і накладні витрати з певним замовленням, що поступив від споживача (як це можна зробити із позаказним калькулюванням витрат), оскільки окреме замовлення - одне з багатьох із безперервного потоку, по суті, однакових одиниць продукції, які сходять з виробничих ліній. При попроцесному калькулюванні витрат ми акумулюємо витрати, понесені в певному підрозділі, а не по окремому замовленню і відносимо ці витрати на усі одиниці продукції, які проходять через цей підрозділ за певний період.Інші відмінності між двома системами калькулювання витрат полягають в тому, що відомість собівартості замовлення не використовується для попроцесного калькулювання витрат, оскільки основним пунктом для цієї системи калькулювання витрат є виробничі підрозділи. Замість використання відомостей собівартості замовлення використовується звіт про виробництво по кожному підрозділу, в якому виконуються відповідні дії над продукцією, що виробляється. Звіт про виробництво має декілька функцій. Він дає цифру загальної кількості одиниць продукції, яка проходить через виробничий підрозділ упродовж певного періоду і також дозволяє робити калькуляцію витрат на одиницю продукції. Крім того, він показує, які витрати були нараховані на підрозділ і яким чином ними розпорядилися. Звіт про виробництво підрозділу - ключовий документ в системі попроцессного розрахунку витрат. [5, с. 180-181]

Основні відмінності між позаказною і попроцесною калькуляцією витрат

Табл. 1.1.1.

Калькулювання витрат на замовлення	Калькулювання витрат за процесами
1. Різні замовлення виконуються упродовж певних періодів, і по кожному замовленню існують різні виробничі вимоги.	1. Один і той же продукт робиться на постійній основі або упродовж тривалого періоду. Усі одиниці зробленої продукції ідентичні.
2. Витрати акумулюються по окремих замовленнях.	2. Витрати акумулюються по виробничому підрозділу.
3. Відомість собівартості замовлення є ключовим документом, що дозволяє контролювати накопичення ви... Другие файлы: Система позамовного калькулювання собівартості Калькулювання собівартості за замовленнями, його нормативно-законодавча база. Облік собівартості реалізованої продукції, невиробничих витрат. Документ... Собівартість продукції рослинництва та шляхи її зниження Поняття та види собівартості продукції. Показники собівартості продукції та завдання аналізу. Основні принципи планування обліку та калькулювання прод... Калькулювання собівартості продукції. Управління залученням власного капіталу Склад статей калькулювання собівартості. Методи калькуляції продукції. Оптимальна структура капіталу та управління власним капіталом підприємства. Роз... Облік витрат та калькулювання собівартості продукції Сутність позамовного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Обліково-інформаційна система як основа для прийняття управлінських... Калькулювання собівартості продукції Ведення обліку і розподілу витрат на виробництво продукції. Порядок визначення обсягу і оцінки незавершеного виробництва. Порядок розрахунку фактичної...