Організація обліку власного капіталу та шляхи його вдосконалення

Визначення власного капіталу, його функції та нормативне регулювання. Організаційно-економічна характеристика підприємства ТОВ "Надія". Організація розподілу нерозподіленого капіталу. Вдосконалення аналітичного та синтетичного обліку власного капіталу.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ВСТУП

На організацію бухгалтерського обліку, безперечно, впливають основні організаційні характеристики підприємств. Чітке виконання вказаних завдань значною мірою залежить від рівня організації обліку на підприємстві, що повинно охоплювати всю сукупність завдань із синтетичного й аналітичного обліку та контролю.

Організація і функціонування підприємств України за умов розвитку ринкових відносин, розвиток акціонерних товариств, вимагають нових підходів до системи управління. Ефективність управління фінансовими ресурсами підприємства значною мірою визначається єдністю побудови бухгалтерського обліку й аналізу таких нових для облікової практики економічних процесів ринкового господарства як формування та використання власного капіталу.

Аналіз сучасного стану в Україні сьогодні характеризується посиленням тонізації економіки, що призводить до того, що більшість вітчизняних підприємств завищують витрати з метою мінімізації податків, приховують прибутки та ін. Це призводить не тільки до перекручування фінансової звітності підприємств, а й до виникнення безлічі питань, які на сьогодні є не врегульованими. Серед цих питань, на мою думку, одним з найголовніших є питання обліку власного капіталу, а саме врегулювання спірних моментів і неточностей в обліку власного капіталу.

Значимість цього питання обумовлюється тим, що власний капітал забезпечує фінансову стабільність підприємства, і є основою для початку та продовження його діяльності.

Загальні проблеми обліку та аналізу власного капіталу в умовах ринкової економіки досліджувалися багатьма економістами Україні, також закордонними вченими. Серед яких можна виділити: Бутинця Ф., Голова С., Крейніної М., Крупки Я., Литвина Б., Мниха Є., Пителя С., Сопка В., Усача Б., Шкарабана С. та інших авторів, які започаткували теоретичне обґрунтування і подальшу розробку проблем капіталу. Проте, питання методики та організації обліку, аналізу та контролю в акціонерних товариствах малодосліджені і є дискусійними. Так, потребують удосконалення методика обліку формування і руху власного капіталу акціонерного товариства, бухгалтерська звітність як джерело інформації для численних груп споживачів, облікова політика акціонерних товариств тощо.

У процесі написання роботи використовувалась літературна методика, так методика бухгалтерського обліку, метод групування. Так само в роботі був використаний практичний матеріал обліку та аналізу власного капіталу ТОВ «Надія», а також фінансова звітність, розглянуті та вивчені нормативні та законодавчі документи України, що регулюють облік власного капіталу.

Мета: Розглянути організацію обліку власного капіталу та а визначити шляхи його вдосконалення.

Завдання:

- Охарактеризувати поняття власного капіталу, спираючись на його структуру, функції, оцінку на прикладі ТОВ «НАДІЯ».

- Ознайомитися із нормативним регулюванням обліку власного капіталу.

- Дослідити організаційне питання щодо власного капіталу.

- Встановить шляхи вдосконалення обліку власного капіталу.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних питань організації й методики бухгалтерського обліку власного капіталу на прикладі ТОВ «Надія».



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

1.1. Визначення власного капіталу та його функції

Власний капітал приймає участь у створенні та розвитку підприємства і є головною економічною базою всього процесу діяльності підприємства.

Капітал втілює в собі ту частину активів підприємства, яку без будь-яких умов та обмежень можна визнати власністю підприємства. Від власного капіталу слід відрізняти суми зобов'язань та ті кошти, які утримуються підприємством для виконання певних цілей , тобто від майбутніх, відкладених витрат.

У бухгалтерському обліку має чітко розмежовуватися поняття власного капіталу (власності засновників) та чужого (залученого) капіталу, тобто власності інших суб'єктів власності. За залучений зовні капітал потрібно платити відсотки, незалежно від того, прибуткове чи збиткове підприємство. За власний капітал засновники після сплати податків одержують дохід (дивіденди, відсотки тощо), а в разі збитковості їх капітал втрачає в ціні на суму збитку. Тому засновники, незалежно від розміру частки власних внесків, мають право участі в управлінні підприємством.

Згідно з П(С)БО 2 "Баланс", власний капітал -- це частка в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язання.

Облікову категорію власного капіталу П(С)БО 1, П(С)БО 2 і П(С)БО 3 визначають як частина в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань.

У балансі власний капітал підприємства наданий розділом 1 пасив, підсумок по якому якраз і відображає розмір даного фінансового показника.

При цьому для різних підприємств власний капітал може формуватися і складатися з різних структурних компонентів в різних комбінаціях. Загальний їх можливий набір визначений П(С)БО 2.

Поняття “капітал” асоціюється з поняттям “власність”. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і являє собою вартість майна підприємства.

Майно підприємства складається з різноманітних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів - прав власності окремих суб'єктів, а також частки інвестованих коштів. Власний капітал є гарантією організації бізнесу. На етапі, коли підприємство (наприклад, акціонерне товариство) ще не має зовнішньої заборгованості, розмір активів (майна) дорівнює розміру власного капіталу. [17, 45-47 с.]

Здійснюючи підприємницьку діяльність, акціонерне підприємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства, тому розмір активів визначається як сума власного капіталу і боргових зобов'язань.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства.

Законом передбачено:

1) державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою захисту інтересів користувачів та удосконалення бухгалтерського обліку і звітності;

2) застосування принципів та методів ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та не суперечать міжнародним стандартам;

3) розробка галузевими міністерствами та іншими органами виконавчої влади методичних рекомендацій щодо застосування національних П(С)БО відповідно до галузевих особливостей;

4) напрямки діяльності Методологічної ради з бухгалтерського обліку тощо.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерською обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. [32, 105 с.]

Структура власного капіталу підприємства залежить від форми власності та його виду. Наприклад, товариства з обмеженою відповідальністю засновані на колективній формі власності, створюються і поповнюються визначеним розміром статутного капіталу - це є необхідна умова їх реєстрації в органах державної влади та легітимності проведення діяльності.

Підприємство, засноване на приватній власності фізичної особи (приватне підприємство), створює статутний капітал лише за рішенням власника, виходячи з необхідності забезпечення статутної діяльності.

Складові власного капіталу відбивають суму, яку власники (засновники) передали в розпорядження підприємства як внески чи залишки у формі нерозподіленого прибутку, або суму, що її підприємство одержало у своє розпорядження зовні (від інших підприємств) без повернення.

Показник власного капіталу - один з найістотніших і найважливіших для підприємства показників, оскільки відбиває такі характеристики:

- забезпеченість коштами для функціонування підприємства;

- кредитоспроможність підприємства;

- його платоспроможність.

Власний капітал засновників (учасників) поділяється на дві частини:

1) реєстрований - це статутний, або пайовий капітал.

2) нереєстрований - додатковий, резервний, страховий капітал та нерозподілений прибуток (непокритий збитки).

Як правило, підприємство створюється з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Утворюється власний капітал двома шляхами:

- внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів;

- накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал поділяється на дві категорії:

- інвестований (вкладений або сплачений капітал);...