Калькуляція як метод бухгалтерського обліку

Економічна сутність, класифікація, нормативне забезпечення та методики відображення в бухгалтерському обліку калькуляції собівартості продукції як способу оцінки господарських засобів. Принципи узагальнення облікових даних в реєстрах та звітності.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство освіти і науки України

Луцький національний технічний університет

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни "Бухгалтерський облік" на тему:

"Калькуляція як метод бухгалтерського обліку"

Студента: Остапюк А.В.

Група ФК-22

Факультет обліку і фінансів

Керівник: ст.викл. Жураковська І.В.

Луцьк 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КАЛЬКУЛЯЦІЇ ЯК МЕТОДУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

1.1 Історичні аспекти калькуляції як методу бухгалтерського обліку

1.2 Економічна суть та класифікація калькуляції

1.3 Нормативне забезпечення калькуляції як методу бухгалтерського обліку

1.4 Статті калькуляції

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ КАЛЬКУЛЯЦІЇ

2.1 Відображення калькуляції на рахунках бухгалтерського обліку

2.2 Первинний облік калькуляції

2.3 Аналітичний облік калькуляції та узагальнення облікових даних в реєстрах та звітності

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КАЛЬКУЛЯЦІЇ ЯК МЕТОДУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

бухгалтерський облік калькуляція собівартість

ВСТУП

Калькуляційна справа у своєму розвитку пройшла тривалий шлях, який характеризується великою різносторонністю та багатогранністю. Проте слід зазначити, що яким би не був цей шлях, він завжди мав тісне переплетення з поступальним розвитком бухгалтерського обліку взагалі і узагальненням витрат на виробництво зокрема.

Калькулювання є одним із важливих блоків системи управлінського обліку, без якого неможливо узагальнити у логічній послідовності витрати виробництва. Вдосконалення управлінського обліку і приведення його до відповідності сьогоднішнім запитам апарату управління не мислиме без подальшого розвитку калькулювання.

Сучасні вітчизняні науковці у своїх працях в основному піднімають питання окремих ділянок фінансового чи управлінського обліку і лише інколи - аспектів калькулювання. Однак не слід забувати, що саме процес калькулювання собівартості продукції, робіт чи послуг є завершальною стадією організації облікового процесу, від якої залежить прийняття тих чи інших управлінських рішень. Достовірність калькуляції відіграє надзвичайно важливу, а інколи й вирішальну роль при виборі альтернативних варіантів таких рішень.

Однією із складових частин наукового пізнання теоретичних основ калькулювання є історія становлення і подальшого розвитку калькуляційної справи.

Не можна будувати майбутнє без усвідомлення досвіду минулих поколінь, тому вважаємо за доцільне розглянути історичні аспекти становлення процесу калькулювання собівартості продукції.

Історія виникнення калькуляції булла викладена у змістовних дослідженнях як вчених близького і далекого зарубіжжя, так і вітчизняних дослідників: А.Ф. Аксьоненко, П.С. Безруких, М.Т. Білуха, О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, М.Ф. Ван Бреда, Е. Гарке, Н.Г. Данілочкіна, К. Друрі, В.П. Завгородній, В.Р. Захар'їн, Б. Нідлз, Х. Андерсон, Д. Колдуелл, Р.В. Моргунов, Ф.Б. Риполь-Сарагоси, В.В. Сопко, Л.В. Чижевська, Дж.М. Феса, Дж. Форстер, Ч.Т. Хорнгрен, Е.С. Хендріксен Я.В. Соколов, Й.Я. Даньків, М.Р. Лучко, М. Метьюс, М.Я. Остап'юк.

Метою написання курсової роботи є дослідження і узагальнення калькуляції як методу бухгалтерського обліку.

Наявність поставленої мети дозволяє визначити завдання, які потрібно вирішити в процесі виконання даного проекту:

- проаналізувати історичні аспекти розвитку калькуляції;

- з'ясувати економічну сутність калькуляції;

- розглянути методику відображення калькуляції на рахунках бухгалтерського обліку;

- розробити шляхи вдосконалення калькуляції.

При написанні курсового проекту було використано наступні методи:

- порівняльного аналізу;

- узагальнення, опитування, конкретизації;

- історичні й діалектичні;

- спостереження і експерименту;

- математичні та статистичні;

- бесіди й анкетування.

Об'єкт калькулювання - це та продукція чи послуги собівартість яких обчислюється. До об'єктів калькулювання на підприємстві належать: основна, допоміжна продукція, послуги та роботи. Головний об'єкт калькулювання - готові вироби, які поставляються за межі підприємства (на ринок). Калькулювання іншої продукції має допоміжне значення. Для кожного об'єкту калькулювання вибирається калькуляційна одиниця - одиниця його кількісного виміру.

Предметом калькуляції виступає собівартість продукції, робіт та послуг як в цілому по підприємству, так і в розрізі його структурних підрозділів, центрів витрат і сфер відповідальності.

Перспективи подальших досліджень проблеми калькуляції дуже широкі і впродовж багатьох років викликатимуть жвавий інтерес у вчених-економістів.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КАЛЬКУЛЯЦІЇ ЯК МЕТОДУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

1.1 Історичні аспекти калькуляції як методу бухгалтерського обліку

Калькуляційна справа у своєму розвитку пройшла тривалий шлях, який характеризується великою різносторонністю та багатогранністю. Проте слід зазначити, що яким би не був цей шлях, він завжди мав тісне переплетення з поступальним розвитком бухгалтерського обліку взагалі і узагальненням витрат на виробництво зокрема [37, с.109].

Калькулювання виникло внаслідок впровадження в економічну практику грошових відносин, в якості процедури, яка необхідна для обчислення фінансового результату [25, с. 6].

Сучасне розуміння калькулювання дещо інше, ніж в давнину. З часом поняття "калькулювання" стало вужчим: з усіх обчислювальних процедур калькулювання перетворилося в єдину, досить вагому в бухгалтерському обліку процедуру. Справа в тому, що сьогодні під поняттям калькулювання розуміють одну з обчислювальних процедур, метою якої є розрахунок собівартості об'єкта господарської діяльності [25, с. 6].

Термін калькулювання походить з латинської "calculatio" (рахунок, обчислення), який в свою чергу утворений від більш елементарного - "calcul" (камінчик). Першочергово стародавні римляни здійснювали розрахунки за допомогою камінчиків. Розрахунки з використанням камінчиків здійснювалися на стародавньому різновиді рахівниць - абак. Абак, яким користувалися стародавні римляни та стародавні греки, представляв собою кам'яну плиту, яка булла розграфлена відповідним чином. Необхідні розрахунки на рахівницях здійснювалися шляхом переміщення камінчиків по їх розграфленій поверхні, що по суті і вважали стародавні калькулюванням [37, с. 5].

Визначимо найбільш вдале трактування поняття калькулювання та калькуляції.

Калькулювання - обчислення у грошовому вимірнику витрат і результатів будь-якого господарського процесу за встановленими статтями для аналізу діяльності підприємства.

Калькуляція - форма внутрішнього документу, в якій проводиться калькулювання і подаються його результати.

Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) умовно можна поділити на три етапи. На першому етапі вираховується собівартість всієї випущеної продукції в цілому, на другому - фактична собівартість по кожному виду продукції, на третьому - собівартість одиниці продукції, виконаної роботи або наданої послуги [36, с. 67].

Калькулювання собівартості продукції є об'єктивно необхідним _т._ессом виробництва.

Тривалий час калькуляційні розрахунки мали лише одну мету -- визначити загальну суму затрат виробництва, що необхідно для внутрішньовиробничих цілей і для складання внутрішньої звітності, а також для визначення прибутку. Незважаючи на важливість цього завдання, колишні системи калькулювання не містили інформації, необхідної для виконання багатьох управлінських завдань [36, с. 8].

Причини появи калькулювання:

- визначення межі зменшення цін під впливом конкуренції;

- необхідність визнання ринкових цін за формою цін виробництва;

- виявлення рентабельності виробництва товарів;

- поява конкуренції, як механізму зрівняння середньої норми прибутку;

- поява капіталістичного виробництва з використанням робочої сили;

- підвищення виробітку на капіталістичних підприємствах.

Необхідність в обліку і контролі витрат виникла ще в Стародавньому світі. У Стародавньому Єгипті та Вавилоні здійснювалося нормування витрат. Норми витрат визначалися розрахунково-дослідним шляхом. Особливістю обліку витрат було те, що при будівництві храмів і пірамід враховувалися тільки предмети споживання - продукти, тобто розраховувалося, скільки видано продуктів людям, що були зайняті на будівництві. Облік здійснювався в натуральному вимірнику. Хоча кальку...