Автоматизація системи обліку оплати праці

Технічне забезпечення автоматизованого робочого місця, класифікація АРМ. Основні форми використання засобів оргтехніки. Вітчизняний ринок програмного забезпечення для ведення обліку оплати праці. Особливості комп’ютеризації бухгалтерського обліку.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Автоматизація системи обліку оплати праці

Технічне забезпечення автоматизованого робочого місця

Автоматизоване робоче місце (АРМ) - проблемно-орієнтований апаратно-програмний комплекс, що охоплює апаратні, програмні та інформаційні засоби для розв'язання задач користувача (спеціаліста з управління) безпосередньо на його робочому місці в режимі діалогу з ЕОМ.

Комплекс програмного забезпечення АРМ може включати такі засоби:

1. Загальносистемне програмне забезпечення:

1.1 Операційні системи та програми системного супроводження;

1.2 Системи управління базами даних;

1.3 Комплекси програм введення-виведення та контролю даних;

1.4. Програмні комплекси передавання даних і підтримки комунікацій.

2. Програмне забезпечення загального призначення - сервісні програми та засоби створення «дружнього» інтерфейсу.

3. Проблемно-орієнтоване програмне забезпечення:

3.1 Комплекси програм, орієнтовані на розв'язання конкретних прикладних задач предметної області;

3.2 Програми підтримки прийняття та супроводження планових, управлінських і комерційних рішень;

3.3 Засоби автоматизації економіко-математичних розрахунків.

Структурно АРМ охоплює функціональну і забезпечувальну частини.

Функціональна частина визначає зміст конкретного АРМ і включає опис сукупності взаємопов'язаних завдань, що відображають особливості автоматизованих функцій діяльності користувача. В основі розробки функціонального забезпечення є вимоги користувача до АРМ і його функціональна специфікація, що містить опис ввідної і вихідної інформації, засобів і методів досягнення достовірності і якості інформації, застосовуваних носіїв, інтерфейсів зв'язку. Сюди ж належать описи засобів захисту від несанкціонованого доступу, відновлення системи в збійних ситуаціях, управління в нестандартних ситуаціях.

Забезпечувальна частина передбачає традиційні види забезпечення: інформаційне, програмне, технічне, технологічне, лінгвістичне та ін.

Інформаційне забезпечення описує організацію інформаційної бази, регламентує інформаційні зв'язки, зумовлює склад і зміст всієї системи інформаційного відображення.

Програмне забезпечення (ПЗ) АРМ поділяється на загальне і функціональне. Загальне ПЗ поставляється в комплекті з персональним комп'ютером (ПК) і охоплює операційні системи, прикладні програми, що розширюють можливості операційних систем, програмні засоби діалогу тощо. Загальне ПЗ призначене для управління роботою процесора, організації доступу до пам'яті, периферійних пристроїв, запуску й управління процесором, виконання прикладних програм, забезпечення виконання програм на мовах високого рівня.

Функціональне ПЗ призначене для автоматизації вирішення функціональних завдань, включає універсальні програми і функціональні пакети. При проектуванні цих програмних засобів необхідно дотримуватись принципів орієнтації розробки на конкретного користувача.

Сукупність вимог до програмного і технічного забезпечення відображається у великій кількості функцій користувача, і це дозволяє вирішувати проблему професійної орієнтації на користувача.

Технічне забезпечення АРМ є комплексом технічних засобів обробки інформації на базі ПК, що призначений для автоматизації функцій фахівця в предметній і проблемній областях його професійних інтересів.

АРМ фахівця сфери організаційного управління звичайно базується на персональному комп'ютері індивідуального або колективного користування, а також тих, що є у складі локальних мереж.

Технологічне забезпечення АРМ призначене для організації технологічного процесу використання АРМ стосовно комплексу виконуваних завдань, що відповідають функціям фахівця.

Технологічний процес є сукупністю функціональних робіт, що охоплюють забезпечення введення, контролю, редагування і маніпулювання даними, нагромадження, зберігання, пошуку, захисту, отримання вихідних документів. У зв'язку з тим, що користувач, як правило, належить до певного колективу і виконує в ньому певну роботу, необхідно передбачити технологічну взаємодію виконавців під час виконання завдань, забезпечити умови спільної роботи фахівців. Ці положення повинні відображатися у кваліфікаційних вимогах і посадових інструкціях користувачів АРМ.

Лінгвістичне забезпечення АРМ визначається системою вимог до мови спілкування користувача із засобами АРМ.

Ці мови повинні бути простими у вивченні і використанні. Рівень і якість інформаційного і смислового навантаження мовних засобів залежать від того, наскільки їх синтаксичні і семантичні конструкції наближаються до відповідних конструкцій природної мови фахівця.

Упровадження і використання мереж АРМ управлінського персоналу має багато переваг порівняно з локальними АРМ для організації виконання ними функціональних задач. Це, зокрема, можливість організації спільної роботи користувачів; можливість маневрування ресурсами в границях мережі; можливість резервування потужностей і перерозподілу навантажень; забезпечення доступу до всієї інформації та фондів алгоритмів і програм, нагромаджених у мережі.

АРМ мають бути орієнтовані, в основному, на користувачів, слабо підготовлених для роботи на персональному комп'ютері або таких, що не мають ніякої підготовки. Через це першорядного значення набуває раціональна організація діалогу між користувачем АРМ і комп'ютером. Структура локальних мереж АРМ відповідає прийнятій на підприємстві організаційній структурі управління.

За характером використання у процесі управління АРМ класифікуються на індивідуальні та групові (для багатьох користувачів). У разі побудови АРМ спеціалістів з управління цехом необхідно враховувати високий ступінь взаємозв'язку функцій управлінського персоналу цеху і виконуваних кожним спеціалістом інтуїтивних рішень на основі нагромадженого досвіду та особистих контактів зі спеціалістами інших рівнів управління, які (рішення) погано піддаються автоматизації. Для підтримки таких рішень на робочих місцях можуть створюватися системи підтримки прийняття рішень та експертні системи. Використання АРМ увільняє управлінський персонал від виконання рутинної роботи з оформлення документів, проведення розрахунків.

Здебільшого для створення одного АРМ потрібна одна персональна ЕОМ (ПЕОМ). Фізично одна ПЕОМ може обслуговувати й декілька АРМ спеціалістів. Конкретне суміщення АРМ може бути здійснене, виходячи з функціональної близькості цих АРМ, а також з урахуванням фактора територіального розташування відповідних підрозділів і спеціалістів. У деяких випадках одне АРМ може функціонувати на декількох ПЕОМ одночасно: це стосується передусім цехових спеціалістів, що приймають рішення з управління виробництвом в оперативному режимі роботи (диспетчери). Важливою задачею в процесі створення АРМ є технічно та економічно обґрунтований вибір класу використовуваної ПЕОМ. Так, наприклад, за умови відсутності потреби у складних розрахунках і збереженні значних обсягів інформації у складі АРМ може бути використаний малопотужний мережевий комп'ютер або термінальний комплекс.

До ЕОМ можуть підключатися периферійні пристрої різноманітного функціонального призначення (для збирання, накопичення, зберігання, виведення і передавання інформації). Одні периферійні пристрої призначені для встановлення взаємодії носія інформації, яка передається і сприймається людиною, з ЕОМ, інші - для встановлення взаємодії ЕОМ з технічними об'єктами. Пристроями першого типу є: клавіатура і монітор ЕОМ, аналізатори мови та синтезатори, принтери, сканери для зчитування друкованих текстів. До другого типу належать: пристрої зв'язку з автоматикою технологічного обладнання (верстатів з ЧПУ, автоматичних ліній) і транспортно-складського обладнання з контрольно-вимірювальною апаратурою, пристрої мережевого зв'язку з іншими ЕОМ, модеми (пристрої для передавання та приймання даних по телефонній мережі), пристрої записування-зчитування даних у штриховому коді.

Технічне забезпечення автоматизованого робочого місця здійснюється у двох напрямках. Перший, - впровадження сучасної обчислювальної техніки, другий - впровадження засобів оргтехніки та оперативної поліграфії. Найбільший ефект досягається при спільному застосуванні засобів обчислювальної техніки та оргтехніки.

Потреба в механізації виконання різноманітних робіт, процесів, операцій управлінської праці, зумовила створення різноманітних засобів оргтехніки. Широка номенклатура сучасних засобів оргтехніки, що відрізняються між собою виконуваними функціями, застосовуваними технологічними процесами, експлуатаційними можливостями, конструктивними процесами, експлуатаційними можливостями, конструктивними особливостями та іншими ознаками, викликає потребу класифікації їх.

Класифікація дає змогу систематизувати за певними ознаками всі засоби оргтехніки на групи, підгрупи, види, сприяє формуванню єдиної термінології та кращій орієнтації споживачів при виборі засобів оргтехніки для конкретних умов.

Побудова сучасних класифікацій ґрунтується на використанні такої класифікаційної ознаки, основою якої є інформаційний характер процесу управління. Відповідно до цього засоби оргтехніки класифікують за функціями, виконуваними ними щодо інформації або до її носія - документа.

Згідно з цією класифікаційною ознакою всі засоби оргтехніки можна поділити на такі...