Форми обліку

В СРСР до появи комп'ютерів використовували велику кількість форм об ліку, серед яких основними були Журнал-Головна, меморіально-ордерна та журнально-ордерна форми, котрі й досі застосовують українські підприємства.

Чим складніша організація виробництва, тим ширші функції та завдання обліку і тим досконалішою має бути форма обліку. Для забезпечення облікової інформації для планування, аналізу й контролю найкращою вважають ту форму бухгалтерського обліку, в якій ведення обліку найменш трудомістке.

Перед тим, як докладніше розглянути ознаки, які характеризують певну форму обліку, зазначимо, що найбільш загальним і таким, що може застосовуватись як до паперових форм обліку, , так і до форм, котрі передбачають використання комп'ютерів, , ми вважаємо визначення проф. Я.В. Соколова, який під формою обліку розуміє все те, що лежить між первинними носіями облікової інформації і бухгалтерським звітом.

Невід'ємною складовою визначення форми обліку є поняття облікового регістру. Регістр відображає вторинну облікову інформацію (первинним джерелом інформації є первинні бухгалтерські документи) і є матеріальним засобом фіксації на рахунках даних про факти господарської діяльності підприємства. Регістри бухгалтерського обліку призначені для формування в . них заздалегідь встановленого переліку показників. Внесення . змін у бік збільшення або зменшення кількості показників призводить до зміни роботи всього облікового персоналу, що є досить , трудомістким. Протягом багатьох років головною ознакою форми бухгалтерського обліку вважали саме зовнішній вигляд регістрів та їх побудову.