Основні права та свободи

Інститут прав і воль є центральним у конституційному праві. Він закріплює волю народу і кожної людини від сваволі державної влади. Це - серцевина конституційного ладу.

Філософською основою цього інституту є навчання про волю як про природний стан людини і вищої цінності після самого життя. Люди почали усвідомлювати ці істини на зорі створення людського суспільства, але потрібні були століття для того, щоб склалися ясні представлення про зміст волі і її співвідношенні з державою.

У Декларації незалежності США 1776 р. говориться: "Ми вважаємо очевидними наступні істини: усі люди створені рівними і усі вони обдаровані своїм Творцем деякими невідчужуваними правами, до числа яких належить: життя, воля і прагнення на щастя. Для забезпечення цих прав засновані серед людей уряду, що запозичають свою справедливу владу зі згоди керованих".

У Декларації прав людину і громадянина 1789 р. (Франція) сказано: "1. Люди народжуються і залишаються вільними і рівними в правах. 2. Ціль кожного державного союзу складає забезпечення природних і невід'ємних прав людини. Такі воля, власність, безпека й опір гнобленню".

Ці великі документи, що діють у своїх країнах і понині, заклали фундамент сучасної цивілізації, у них зміст і ціль демократичної правової держави. У тих країнах, де суспільний пристрій затвердився на принципі волі (цивільне суспільство), були досягнуті великі успіхи в розвитку економіки, культури, науки і техніки, соціального захисту населення.

2. Воля складається в можливості робити усе, що не приносить шкоди іншому. Воля людини, отже, не може бути абсолютної, вона обмежена таким же станом інших людей. Рівність можливостей для усіх - основа волі.