Логічна операція доведення

Пізнання окремих предметів, їхніх властивостей відбувається за допомогою форм почуттєвого пізнання (відчуттів і сприйняття). Ми бачимо, що цей будинок ще не добудований, відчуваємо смак гірких ліків і т.д. Ці істини не підлягають особливому доказу, вони очевидні. Однак у багатьох випадках, наприклад на лекції, у творі, у науковій праці, у доповіді, у ході полеміки, у судових засіданнях, на захисті дисертації й у багатьох інших, нам доводиться доводити, обґрунтовувати висловлені нами судження. Доказовість - важлива якість правильного мислення.

Аргументація — спосіб міркування, що включає доказ і спростування, у процесі якого створюється переконання в істинності тези й хибності антитезису як у самого що доводить, так й опонентів; обґрунтовується доцільність прийняття тези з метою вироблення активної життєвої позиції й реалізації певних програм дій, що випливають із доказуваного положення. Поняття «аргументація» богатше по змісту, чим поняття «доказ»: метою доказу є встановлення істинності тези, а метою аргументації ще й обґрунтування доцільності прийняття цієї тези, показ його важливого значення в даній життєвій ситуації й т.п.

У теорії аргументації «аргумент» також розуміється ширше, ніж у теорії доказу, тому що перший включає не тільки аргументи, що підтверджують істинність тези, але й аргументи, що обґрунтовують доцільність його прийняття, що демонструють його переваги в порівнянні з іншими подібними затвердженнями (пропозиціями). Аргументи в процесі аргументації набагато різноманітніше, ніж у процесі доказу.